Коефіцієнт змінності — відношення кількості фактично відпрацьованих машино-змін (або верстато-годин) до загальної кількості устаткування.
Комбінування виробництва — поєднання на одному підприємстві різних виробництв, продукція яких є сировиною, напівфабрикатами, допоміжними матеріалами для інших виробництв.
Комерційний банк (КБ) — установа, яка створена для залучення грошових засобів юридичних і фізичних осіб та розміщення їх від власного імені на кредитних умовах: повернення, платності, терміновості, а також для здійснення інших банківських операцій з метою одержання прибутку в формі позичкового відсотка.
Комерційний розрахунок — самоуправління, самоокупність та самофінансування господарюючої одиниці будь-якого типу, видута форми власності.
Конвенцп (лат. conventio — договір) — угоди щодо обсягів виробництва, розподілу замовлень, збуту товарів.
Конвертованість валют — здатність валюти однієї країни обмінюватися на валюти інших країн у певній пропорції, яка визначається масштабом цін і купівельною спроможністю національної валюти.
Конгломерат (лат. conglomerate — нагромаджувати) — об'єднання підприємств абсолютно різних галузей виробництва шляхом установлення фінансового контролю над їх діяльністю, при цьому вони зберігають свою виробничу, комерційну та юридичну самостійність, зв'язок між ними існує лише на основі фінансових відносин.
Конкуренція (лат. concurrentia — змагання) — відносини суперництва, боротьби між власниками економічних ресурсів (капіталу, робочої сили, землі тощо) за ефективне їх використання з метою отримання найвищих прибутків та інших форм доходів.
Консорціум (лат. consortium — співучасть, спільність) — об'єднання, що утворюється на основі тимчасових угод між банками і виробничими корпораціями для спільного розміщення займу чи здійснення єдиного проекту.
Концентрація банківського капіталу — збільшення розмірів власного капіталу банків за рахунок капіталізації банківського прибутку та залучення все більшої маси вкладів (запозиченого капіталу) юридичних і фізичних осіб.
Концентрація капіталу — процес збільшення розміру капіталу за рахунок капіталізації додаткової вартості, тобто використання певної її частини на розширення виробництва.
Кооперація праці — узгоджена суспільна праця багатьох осіб в одному або в різних, але пов'язаних процесах виробництва.
Корисність — відчуття людиною здатності товару задовольнити певну її потребу.
Корнери (англ. corner — заганяти в кут) — угоди кількох підприємців, фірм щодо створення дефіциту певного товару шляхом скуплення біржових контрактів і реального товару з метою контролювання біржового процесу і підвищення цін.
Корпоратизація — процес зміни економіко-правової форми (організації) господарювання підприємств загальнонародної власності: їх державна не- госпрозрахункова (некомерційна) форма господарювання трансформується в державну госпрозрахункову (комерційну) форму на основі акціонерної організації.
Кредит (лат. credo — вірю, довіряю) — система економічних відносин, які опосередковують мобілізацію тимчасово вільних коштів та їх надання кредиторами позичальникам у тимчасове володіння, розпоряджання та використання на певний строк на умовах повернення з відсотком; продаж товарів з відстрочкою сплати їх ціни.
Кредитна система — сукупність економічних відносин, які забезпечують безперервність руху грошового капіталу, наданого у позику на умовах прибутковості; посередником між кредитором і позичальником є банки.
Кругооборот промислового капіталу — його рух, у процесі якого він послідовно набуває і позбувається трьох функціонально особливих форм (грошової, продуктивної і товарної) і долає три стадії (обіг, виробництво та обіг).
Купецький капітал — рання форма торгового капіталу, яка самостійно функціонувала у сфері товарного обміну і була зумовлена поглибленням суспільного поділу праці.
» следующая страница »
1 ... 436 437 438 439 440 441442 443 444 445 446 ... 452