Основний механізм вторинного розподілу НД реалізується у формі оподаткування державою факторних доходів, утворення на ЦІЙ основі державного і місцевих бюджетів і формування за рахунок їх видаткової частини доходів пенсіонерів, студентів, інвалідів та інших членів суспільства, що потребують соціальної допомоги та пільг. За походженням вторинні доходи є трансфертними Платежами як форма вторинного розподілу НД. Це один з напрямів соціалізації відносин розподілу, складова формування соціального ринкового господарства.
Національний доход є основою розрахунку особистого доходу як самостійного показника макроекономічного зростання і системи національних рахунків. На відміну від НД як суми зароблених доходів усіма власниками факторів виробництва особистий дохід (ОД), або особистий наявний дохід (ОНД), — сукупний Річний дохід, фактично отриманий усіма домогосподарствами протягом року. Будучи різними за сутністю, ОД і НД є різними і за величиною.
Особистий дохід утворюється внаслідок вторинного розподілу (перерозподілу) НД. Величину його становить різниця між обсягом НД і тією його частиною, яка не надходить у домогосподарс- тва, з додаванням до цієї різниці одержаних домогосподарства- ми, але не зароблених трансфертних платежів. На практиці вели чину ОД розраховують відрахуванням від обсягу НД суми внесків на соціальне страхування, податків на прибутки підприємств та їх нерозподілені прибутки і додаванням до цієї різниці суми трансфертних платежів. Наприклад, якщо НД певної країни становить 500 млрд дол,, загальна сума видатків на соціальне страхування, податків на прибуток підприємств і їх нерозподілені прибутки становить 50 млрд дол., трансфертні платежі 70 млрд дол., то ОД = 500 - 50 4 70 = 520 млрд дол. Тобто ОД перебільшує НД у тих випадках, коли сума трансфертних платежі,. перебільшує суму внесків на соціальне страхування, податків на прибуток підприємств і їх нерозподілені прибутки.
Кінцевим макроекономічним показником економічного зростання є так званий дохід в особистому розпорядженні. Його вели чину визначають відрахуванням від особистого доходу суми всіх індивідуальних податків: податків на особисті доходи, податків на особисте майно, податків на спадщину тощо. Дохід в особисто му розпорядженні є джерелом споживання та заощаджень.
Розглянуті вище показники суспільного відтворення й еконо мічного зростання є базовими складовими системи національних рахунків.
Методологічні основи системи національних рахунків і її структура
Кількісний і якісний аналіз процесів відтворення в межах н> ціональиої економіки здійснюють, використовуючи систему національних рахунків (СНР). Вона є економічним інструментом, за до помогою якого обчислюють рух матеріальних і фінансових потоків у процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання в межах суспільного виробництва; відбувається зв'язок між усіма його складовими: сферами, галузями, окремими підприємствами, домогосподарствами, загалом — зв'язок між сукупним попитом і сукупною пропозицією.
Система національних рахунків — інформаційна система показників класифікацій, які застосовують для дослідження й аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні.
Перший варіант національних рахунків було розроблено формі балансу народного господарства (БНГ). На цій системі базувалися національні обрахунки за радянських часів, в умовах адміністративно-командної економіки.
Баланс народного господарства — сукупність економічних показників, які характеризують суспільне розширене відтворення в усіх аспектах: виробництві, розподілі, обміні та споживанні (у тому числі нагромадженні) суспільного продукту і їх взаємозв'язках.
На цих засадах ґрунтувався облік у всіх підприємствах та організаціях Радянського Союзу.
» следующая страница »
1 ... 308 309 310 311 312 313314 315 316 317 318 ... 452