Політична економія

Саме новостворена вартість, а не вартість змінного капіталу (робочої сили), реалізується на завершальній стадії кругообороту капіталу, і з неї відшкодовується авансований змінний капітал. Праця найманих працівників створює не лише еквівалент вартос­ті їх робочої сили, а й додаткову вартість. Тому вартість авансова­ного змінного капіталу повертається після реалізації новостворе- ної вартості як її складова.

Існують певні відмінності між масою додаткової вартості, створеної протягом одного обороту змінного капіталу, і масою до­даткової вартості, виробленої протягом року. Це означає, що, крім величини змінного капіталу і норми додаткової вартості, на річну масу додаткової вартості впливає кількість оборотів змінно­го капіталу за рік (п). Ця залежність представлена у формулі:

М = т' п,

де М — річна маса додаткової вартості; т' — норма додаткової вартості; п — кількість оборотів змінного капіталу.

Тобто якщо змінний капітал зробить два чи три обороти за рік, то за тієї самої величини змінного капіталу фірма може залучити у 2—3 рази більше працівників і отримати відповідно у 2—3 рази більшу додаткову вартість.

Швидкість обороту змінного капіталу впливає не лише на ве­личину річної маси додаткової вартості, а й на річну норму додат­кової вартості, які змінюються прямо пропорційно кількості обо­ротів авансованого змінного капіталу.

У сфері виробництва оборот оборотного капіталу охоплює такі стадії:

—                     перебування вартості предметів праці у виробничих запасах (запаси сировини, мате­ріалів, напівфабрикатів, тари);

Рис. 2.13. Структура оборотних засобів

—                  проходження вартості елементів оборотного капіталу (предметів праці тощо) через незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів (витрати під майбутній уро­жай, будівництво підприємств тощо).

Далі вартість елементів оборотного капіталу рухається у сфе­рі обігу. Тут вартість оборотного капіталу, втілена у продукції, яка реалізується, стає структурною складовою вартості капіталу обігу. Капітал обігу становить єдність товарного і грошового ка­піталу підприємця (підприємства).

У сфері обігу вартість оборотного капіталу долає такі стадії:

—                перебування вартості елементів оборотного капіталу у фор­мі готової продукції;

—                перебування вартості оборотного капіталу у формі грошо­вих засобів підприємства.

Оборотний капітал і капітал обігу послідовно перетворюються один на інший, тому вони поєднуються поняттям «оборотні засоби».

Оборотні засоби — оборотний капітал і капітал обігу у грошовій формі.

Структура оборотних засобів представлена на рис. 2.13. Одна частина оборотних засобів постійно функціонує у сфері виробниц­тва (незавершене виробництво і виробничі запаси), інша — у сфері обігу (гроші, готова продукція). Оборотні засоби представлені перед-

Рис. 2.14. Структура і взаємозв'язок елементів промислового капіталу

усім грошовими засобами, які використовують для виробничої і ко­мерційної діяльності. Комплексну структуру промислового капіта­лу та зв'язок його елементів зображено на рис. 2.14.

Отже, структура промислового капіталу визначається вироб­ничими особливостями галузі, її складовими елементами та взає­мозв'язками і взаємозалежностями між ними.

Ефективність обороту капіталу

Кінцевою метою авансування грошей на виробництво товарів як грошової форми промислового капіталу є приріст грошей, у якому знаходить свій вияв виробництво додаткової вартості. Проте абсо­лютна величина приросту грошей не дає уявлення про міру само­зростання авансованих грошей, тобто про ефективність їх функціо­нування, оскільки певна величина приросту грошей може бути одер­жана за різних їх витрат на придбання та використання елементів основного і оборотного капіталу. Тому загальною мірою ефективнос­ті обороту всіх складових промислового капіталу є норма самозрос­тання вартості як відношення додаткової вартості до вартості аван­сованого капіталу. Це відношення можна відобразити формулою:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 139 140 141 142 143 144145 146 147 148 149  ... 452