Однією з форм податкових пільг, застосовуваних у розвинених країнах, є податковий кредит. Ця форма кредиту характерна для інвестиційних проектів і реалізації НДіДКР (інноваційних проектів).
Інноваційний кредит застосовується у вигляді відрахування з податку на прибуток певної частини інвестиційних витрат компаній. Проте зараз у ряді країн його не практикують. У США подібний кредит, до якого тривалий час вдавалися при оподаткуванні прибутку, було скасовано в 1986 році. Цей вид кредиту, як й інші податкові кредити, не набрав поширення в Німеччині та Норвегії.
У той же час інвестиційний кредит широко практикується в ряді країн (часто разом з ростом інвестицій ставиться мета стимулювання зайнятості). В Англії у вигляді податкового кредиту компаніям дозволено використовувати від 10% корпораційного податку для фінансування заздалегідь обумовлених законом інвестицій. У Франції та Італії інвестиційний кредит одержав широке застосування для стимулювання інвестицій у пріоритетні галузі. У Франції він став потужним інструментом податкової політики, що стимулює виробництво.
Один з найважливіших напрямів цієї політики - податкові пільги, надавані новим підприємствам, за правилами, змінюваними щорічно. Наприклад, компанії, створені після 1 жовтня 1988 р., перші два роки повністю звільняються від корпораційного податку; для наступних трьох років звільнення від податку щорічно скорочується відповідно до 75, 50 і 25% величини податку.
Інвестиційний кредит застосовується для стимулювання розвитку регіонів (Франція, Італія).
У періоди депресій інвестиційний кредит (разом з повним звільненням від податків) використовується для стимулювання створення нових компаній у регіонах Франції.
В Італії головним напрямом політики інвестиційного кредиту (поряд з повним звільненням від податку) є стимулювання економічного розвитку південних відсталих районів. Новоутворені компанії одержують податкові пільги. Для стимулювання росту зайнятості в 1994-1996 роках застосовувався також податковий кредит у розмірі 25% доходу нових зайнятих.
Установлені в Іспанії в 1996 році правила дозволяють виключати з корпораційного податку 5% інвестицій у нові основні фонди, що мають строк служби не менше п’яти років. Більший обсяг цього кредиту дозволений для закордонних інвестицій (до 25%).
У Франції в 1992-1998 роках дозволялося зменшувати кор- пораційний податок на 50% різниці між витратами на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи поточного року й середніми витратами на НДіДКР протягом двох попередніх років.
Податковий кредит в Італії застосовується для стимулювання інвестицій. В Іспанії діють постійні податкові кредити в розмірі 20% витрат на НДіДКР.
Поряд із податковими пільгами в багатьох країнах вдаються до повного звільнення від податків, як без визначення, так і з установленням строків так званих податкових канікул. У Франції, наприклад, компанії можуть утворювати тимчасово вільні від податків резерви для закордонних інвестицій. Повне звільнення від податків у поєднанні з податковими кредитами застосовується у Франції для стимулювання нового підприємництва. В Італії нові підприємства, що виникли в деяких відсталих регіонах після 1986 року, звільнені від корпораційних і місцевих податків на підприємницький доход протягом наступних 10 років.
У Фінляндії до періодичного звільнення від податку, поряд з інвестиційним кредитом, вдаються для стимулювання суднобудування, судноплавства. У Бельгії десятилітнє звільнення від податку спрямовано на стимулювання розвитку малих венчурних фірм. Крім того, існує десятилітнє звільнення від корпораційно- го податку тих компаній, які домагаються росту продуктивності праці при одночасному збільшенні зайнятості й використанні виробничих потужностей.
» следующая страница »
1 ... 33 34 35 36 37 3839 40 41 42 43 ... 224