Податковий менеджмент

У країнах Заходу застосовується метод зменшуваного залиш­ку. Щорічні амортизаційні відрахування визначаються у вигляді постійного відсотка до залишкової вартості (тобто повної первіс­ної вартості за винятком амортизації) основного капіталу. Цей метод дозволяє домогтися різкого збільшення амортизаційних відрахувань у перші роки запровадження в дію основних фондів (при помітному їх зниженні надалі й при незмінному загальному строку амортизаційних списань).

Практика застосування методу прискореної амортизації має й помітні риси подібності, й серйозні відмінності по окремих краї­нах, а щодо до кожної країни - стосовно різних періодів.

Амортизація нараховується у двох видах:

а)   повністю при рівномірному методі;

б)   із включенням прискореної амортизації по дозволених за­коном об’єктах. Останні дані включаються у витрати виробництва при визначенні оподатковуваного прибутку й повідомляються податковим органам. Звичайно, ці дві групи показників істотно відрізняються - дані, повідомлювані податковим органам, поміт­но перевищують дані звітів компанії

.

У США цей вид амортизації (у тому числі й за методом змен­шуваного залишку) почали широко застосовувати з початку 50-х років. Доти амортизація в основному нараховувалася за рівно­мірним методом на основі законодавчого встановлення строків служби. Застосування прискореної амортизації розширилося в 60-70-і роки (зокрема, завдяки помітному скороченню норма­тивних строків служби).

У 90-х роках в США стали застосовувати такі норми річних амортизаційних відрахувань: а) для будинків і споруд 1,9-5,6%; б) для устаткування (крім автомашин і офісного устаткування) 6,6-18,3%; в) для автомашин і офісного устаткування 35-33,3 %. У цілому середня норма амортизації для всіх видів устаткування становить 13,3%, а для будинків і споруд - 3,7%. Наведені цифри свідчать про застосування прискореної амортизації особливо що­до машинного устаткування.

В Англії прискорену амортизацію почали застосовувати з 50-х років на базі методу зменшуваного залишку. Протягом 60-70-х років застосування цього методу розширилося. У 1984-1986 ро­ках, у рамках проведеної реформи оподаткування прибутку зі зменшенням ставок податку й пільг, застосування методів при­скореної амортизації сповільнилося й поступово обмежилося машинним устаткуванням (25%-на норма амортизації за методом зменшуваного залишку).

Деяку специфіку має досвід Німеччини. Характерною най­важливішою рисою застосування прискореної амортизації в Ні­меччині є те, що цей метод становить тут вирішальну пільгу при оподаткуванні прибутку.

Як базовий метод у Німеччині прийнято метод рівномірних списань вартості різних категорій основних фондів. Так, що­до виробничих будівель і споруд дозволяється щорічна норма амортизаційних списань у розмірі 4%, для виробничих машин та устаткування - 10; для конторського обладнання - 20, для кон­торських меблів - 10, для комп’ютерів - 20, для автомашин - 20­25% тощо, проте, поряд з методом рівномірних списань, німецьке законодавство передбачає можливість прискореної амортизації цих активів за зменшуваним залишком. Особливість використан­ня цього методу полягає в тому, що для полегшення розрахунків застосовуються більш спрощені його варіанти. Так, для тих же ви­робничих будівель і споруд дозволено прискорені норми аморти­заційних списань у розмірі 10% протягом перших чотирьох років їх служби, 5 - у наступні три роки служби й по 2,5% - протягом 18 років, що залишилися.

Німецькі закони про амортизацію, залишаючи незмінним за­гальний строк повного зношування виробничих будівель і споруд (25 років), дозволяють списати більшу частину їх вартості у пер­ший же період їх служби. Відносно машин та устаткування до­пускається потрійне збільшення норм амортизації в перші роки їх служби. Для житлового фонду дозволені ще більш сприятливі норми амортизації: від 10 до 20% у перші - 5-7 років і до 7% у наступні п’ять років

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 30 31 32 33 34 3536 37 38 39 40  ... 224