Податковий менеджмент

2.    Держава може здійснювати компенсації або доплати сільсь­когосподарським товаровиробникам за сільськогосподарську про­дукцію, що реалізується ними державі.

3.    Підстави та порядок застосування засобів державної під­тримки суб’єктів господарювання визначаються законом.

Стаття 17. Податки в механізмі державного регулювання господарської діяльності

1.    Система оподаткування в Україні, податки і збори вста­новлюються виключно законами України. Система оподаткуван­ня будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, тери­торіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян.

2.    З метою вирішення найважливіших економічних і соціаль­них завдань держави закони, якими регулюється оподаткування суб’єктів господарювання, повинні передбачати:

оптимальне поєднання фіскальної та стимулюючої функцій оподаткування;

стабільність (незмінність) протягом кількох років загальних правил оподаткування;

усунення подвійного оподаткування; узгодженість з податковими системами інших країн.

3.    Ставки податків мають нормативний характер і не можуть встановлюватись індивідуально для окремого суб’єкта господа­рювання.

4.    Система оподаткування в Україні повинна передбача­ти граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб’єктів господарювання. При цьому податки та інші обов’язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб’єктами господарювання незалежно від результатів їх госпо­дарської діяльності.

Стаття 19. Державний контроль та нагляд за госпо­дарською діяльністю

1.    Суб’єкти господарювання мають право без обмежень са­мостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

2.    Суб’єкти господарювання підлягають державній реєстра­ції відповідно до цього Кодексу та закону.

3.   Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб’єктів господарювання у таких сферах:

збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб’єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб’єктами господа­рювання кредитних зобов’язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, по­даткової дисципліни;

цін і ціноутворення - з питань додержання суб’єктами госпо­дарювання державних цін на продукцію і послуги;

монополізму та конкуренції - з питань додержання антимо­нопольно-конкурентного законодавства;

земельних відносин - за використанням і охороною земель;

водних відносин і лісового господарства — за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, до­держанням законодавства про працю; за пожежною, екологіч­ною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов’язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг;

зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

4.     Органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за госпо­дарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійс­нення контролю і нагляду визначаються законами.

5.     Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контро­лю та нагляду забороняються.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 136 137 138 139 140 141142 143 144 145 146  ... 224