Концепції регіональних знаків поширилися до пропозиції міжнародних знаків, таких, як ті, що розглядаються Міжнародним форумом з акредитації (IAF) та Міжнародною конференцією з акредитації лабораторій (ILAC).
Як наслідок, регіональні та міжнародні знаки знайшли застосування за межами традиційної класифікації першої та третьої сторони. Саме вони можуть посилити ефективність знаків відповідності взагалі. Тому загальні, перелічені проблеми правильного застосування знаків повинні враховуватися також і при використанні останніх.
3.6. Нормативно-правові основи системи сертифікації
Правовими засадами Системи сертифікації УкрСЕПРО є понад 40 законів України, декретів та постанов Кабінету Міністрів України, які включають вимоги та положення, що стосуються стандартизації та сертифікації, зокрема “Про стандартизацію і сертифікацію”.
Роботи із сертифікації продукції здійснюються на такій правовій та нормативній основі:
> Закон України “Про захист прав споживачів” (від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ);
> Закон України “Про охорону праці” (від 14.10.92 р. № 2695-ХІІ);
> Закон України “Про пожежну безпеку” (від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ);
> Закон України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” (від 10.11.94 р. № 239/94-ВР);
> Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” (від 08.04.93 р. № 30-93);
> Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” (від 10.05.93 р. № 46-93);
> Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію проведення сертифікації продукції” (від 27.02.92 р. № 95);
> Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію роботи, спрямованої на створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації” (від 25.05.92 р. № 269);
> “Державна система сертифікації України” (12 основоположних ДСТУ, що діють з 01.04.97 р.);
> “Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні (наказ Держстандарту від 27.11.96 р. № 499, зміни - від 17.05.97 № 268, зареєстровані Мін’юстом 05.06.97 р. № 209/2013;
> “Правила обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій” (наказ Держстандарту від 11.04.97 р. № 192, зареєстровані Мін’юстом 18.06.97 р. № 222/2026).
Нині розроблено, затверджено та надано чинності основоположним державним стандартам України та іншим нормативним документам Системи УкрСЕПРО, які встановлюють домінуючі принципи, організаційні засади, загальні правила сертифікації і порядок проведення робіт з сертифікації та акредитації в Системі УкрСЕПРО. Всього є чинними 20 нормативних документів Системи УкрСЕПРО: 12 державних стандартів і 8 рекомендацій Держстандарту України.
Нормативні документи Системи УкрСЕПРО забезпечують її організаційно-методичну єдність і взаємодію всіх членів та учасників Системи. Вони розроблені на основі настанов ISO/IEC у галузі сертифікації та з урахуванням рекомендацій Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO). При їх розробці враховувалися також положення європейських стандартів EN серії 45000.
Проте нормативні документи Системи УкрСЕПРО не можна називати гармонізованими. Річ у тім, що згідно з визначенням, встановленим у Настанові ISO/IEC 2: 1996, гармонізованими є лише ідентичні (за змістом та формою подання) і уніфіковані (ідентичні за змістом, але не ідентичні за формою) стандарти. У даному випадку можна говорити тільки про відповідність основних положень Системи УкрСЕПРО міжнародним нормам і правилам.
» следующая страница »
1 ... 64 65 66 67 68 6970 71 72 73 74 ... 148