Крім зазначеної загальної класифікації стандартів залежно від рівня затвердження (прийняття) і загалу, на який вони поширюються, розрізняють міжнародні, регіональні (європейські, міждержавні), національні та адміністративно-територіальні стандарти (галузеві, підприємств тощо).
Залежно від специфіки об’єкта та аспектів розрізняють стандарти таких видів: основоположні; термінологічні; методів випробування (вимірювання, аналізу, контролю); на продукцію, процеси, послуги; на сумісність продукції чи систем при їх спільному застосуванні; з відкритими значеннями, які містять перелік характеристик, значення яких чи інші дані встановлюються для конкретної продукції, процесу чи послуги. Стандарти на продукцію можуть бути повними чи встановлювати лише частину потрібних вимог. Вони можуть також включати методи випробування чи інші аспекти.
На сьогодні стандарти містять обов’язкові та рекомендовані вимоги. До обов’язкових вимог належать:
> вимоги, що забезпечують безпечність продукції, процесів та послуг для життя, здоров’я і майна населення, їх сумісність та взаємозамінність, захист навколишнього природного середовища і вимоги до методів випробувань цих показників;
> положення, що забезпечують технічну єдність під час експлуатації продукції (термінологія, умовні позначення та символи, маркування та етикетування продукції);
> метрологічні правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність та однаковість вимірів.
Рекомендовані вимоги підлягають безумовному виконанню, якщо:
> це передбачено чинними актами законодавства чи регламентами;
> ці вимоги включено до договорів на розроблення тощо.
Слід забезпечити поступову заміну категорій нормативних документів, що прирівнюються до стандартів, на технічні регламенти, якщо в них містяться обов’язкові вимоги, і перехід до добровільних стандартів. Вимоги стандарту стають обов’язковими за умови посилання на нього в законодавчих актах та регламентах. Процедури стандартизації включають як саму стадію розроблення, так і планування, затвердження (прийняття), реєстрацію та застосування НД [24].
На етапі розроблення стандартів слід згідно з міжнародною практикою активно запроваджувати процеси електронізації процедури розроблення стандартів.
Процеси електронізації розроблення стандартів дають не тільки кількісний виграш та підвищення технологічності всього процесу, але й призводять до якісних змін у процедурах розроблення: можливі практично повна відмова від традиційних стадій (етапів) розроблення НД та перехід у режим реальної багатосторонньої
83
участі всіх зацікавлених сторін безпосередньо в опрацюванні редакцій стандартів замість традиційного ланцюжка “проект — відгук — урахування відгуку — проект”. У зв’язку з цим необхідне розроблення спеціальних заходів активізації цих робіт через відповідні проекти і програми.
Планування робіт з державної стандартизації (національної та міждержавної), передусім, повинно вирішувати питання, пов’язані із членством чи вступом України до різних міжнародних організацій, які так чи інакше пов’язані з роботами з стандартизації.
Серед них одне з першочергових питань — зміна видового складу національного фонду державних стандартів та приведення його у відповідність з міжнародним та зарубіжним фондом, де превалюють стандарти на методи випробувань (контролю, аналізу, вимірювань). Отже, під час планування робіт слід робити пріоритетним розроблення стандартів на методи випробувань (вимірювань, контролю, аналізу).
Інший основний критерій щодо планування розроблення того чи іншого стандарту — забезпечення гармонізації національних стандартів з міжнародними стандартами (180, ІЕС, EN тощо). В основу такого підходу має бути покладене програмне планування робіт із стандартизації, яке будується на основі таких документів:
» следующая страница »
1 ... 47 48 49 50 51 5253 54 55 56 57 ... 148