Стиль компромісу
Компроміс досягається на більш поверхневому рівні порівняно із співробітництвом; ви поступаєтесь у чомусь, інша людина теж у чомусь поступається, і в результаті ви зможете дійти спільного розв'язання проблеми.
Стиль компромісу найефективніший у тих випадках, коли ви та інша людина хочете одного і того самого, але знаєте, що одночасно це є для вас нездійсненим. Наприклад, ви прагнете посісти одну й ту саму посаду, або, будучи у відпустці вдвох, ви бажаєте провести її по-різному. На випадок спільної відпустки ви можете домовитися таким чином: «Добре, ми проведемо частину відпустки в горах, а частину - на березі моря».
Нижче перераховані типові випадки, в яких стиль компромісу є найефективнішим:
• обидві сторони наділені однаковою владою і мають взаємо- виключні інтереси;
• ви хочете знайти рішення швидко, оскільки у вас немає часу, або тому, що це самий економний шлях;
• вас може влаштувати тимчасове рішення;
• ви можете скористатися короткочасною вигодою;
• інші підходи до вирішення проблеми виявилися неефективними;
• задоволення вашого бажання є для вас вельми суттєвим, і ви можете дещо змінити початкову мету;
• компроміс дозволить вам зберегти взаємини, і ви волієте отримати хоча б що-небудь, ніж втратити все.
Коли ви прагнете знайти компромісне рішення з кимось, вам слід розпочинати із з’ясування інтересів та бажань обох сторін. Після цього необхідно визначити сферу спільних інтересів. Ви повинні подавати пропозиції, вислуховувати пропозиції іншої сторони, бути готовим до поступок, обміну послугами тощо. Продовжуйте переговори до того, поки зможете виробити прийнятну для обох сторін формулу взаємних поступок. В ідеальному варіанті компроміс влаштовує вас обох.
Досягти компромісу можна за допомогою таких методів [9]:
1. «50x50». У даному випадку обидві сторони чудово усвідомлюють, що ставки високі, і кожна готова продемонструвати гнучкість, для того, щоб знайти якесь загальне прийнятне рішення. Вони розуміють, що негативні наслідки війни одне з одним
значно страшніші, ніж побоювання прогадати при політиці взаємних поступок. Про подібний варіант думає більшість людей, коли чують фрази типу «взаємна вигода» або «виграш навпіл» , проте в реальному житті до компромісу часто звертаються як до останнього засобу.
2. «Програвших бути не повинно». Часто під час конфліктів ми виходимо з того, що існує суворо обмежений обсяг вигоди або виграшу, і що неодмінною умовою виграшу є програш опонента. Подібна орієнтація на суперництво призводить, швидше, до розбіжності позицій у ході переговорів, ніж до їх зближення. Дуже часто межі рішень можуть бути значно розширені, оскільки можна погодити реальні інтереси двох сторін, досягаючи більшої взаємної вигоди порівняно із звичайним погодженням.
3. «Розсовуючи межі підходів». Є притча про старого, який залишив трьом синам у спадок сімнадцять верблюдів і загадав завдання, яке, на перший погляд, не можна розв’язати; розподілити їх порівну. Після того, як місцевий мудрець віддав їм свого верблюда, проблема була вирішена. Це приклад того, як ми, розсовуючи межі можливих підходів і включаючи нові варіанти, отримуємо додаткову можливість нівелювати конфлікт. Коли видозмінюємо проблему, досліджуючи обидві точки зору, стає можливим по-новому поглянути на ситуацію і отримати додаткову інформацію, що завжди дозволяє нам знаходити найбільш універсальні рішення в будь-яких складних ситуаціях.
Пам’ятайте, що люди мають різний рівень культури та освіченості, матеріальне становище, потреби та цілі, до яких вони прагнуть. Пам’ятайте, що вони мають різний досвід роботи та спілкування.
» следующая страница »
1 ... 213 214 215 216 217 218219 220 221 222 223 ... 310