Основи менеджменту

3.              Полегшення і підтримка є засобами, за допомогою яких співробітники легше вписуються в нові обставини. Наприклад, керівник уважно вислухав працівників і погодився, що, можливо, з'явиться необхідність у підвищенні кваліфікації співробітників, щоб вони могли адаптуватися до нових вимог.

4.              Переговори для забезпечення схвалення нововведень мають на увазі, що згоду тих, хто чинить опір, «купують» за допомогою матеріальних стимулів.

5.              Кооптація означає надання особі, яка може опиратися змінам, провідної ролі в прийнятті рішень щодо нововведень.

6.              Маневрування з метою зменшення опору змінам та отри­мання згоди.

7.             Примус через погрозу звільнення з роботи, припинення просу­вання по службі, гальмування зростання заробітної плати тощо.

16.4.  Значення ефективності, її види

Важливим завданням менеджменту є підвищення ефектив­ності роботи підприємств, акціонерних товариств, концернів.

Підвищення ефективності виробництва вважається основною проблемою переходу народного господарства України до ринкової економіки. Це зумовлено тим, що воно означає найраціональніше використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, потрібних для випуску продукції, за умови, що від кожної гривни, вкладеної у виробництво, буде отримано максимальну віддачу.

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат реалізації заходів, спрямо­ваних на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів.

Ефективність виробництва - об’єктивна економічна кате­горія, що характеризує ступінь досягнення загальних і окремих результатів від оптимального використання всіх ресурсів підпри­ємства (матеріальних, трудових, фінансових). Головною метою розробки бізнес-плану і стратегії підприємства є забезпечення ефективного і прибуткового виробництва. Важливе значення при цьому має вибір оптимальних економічних рішень, які торкалися

б усіх аспектів господарської діяльності підприємства.

Економічна ефективність від впровадження певних організа- ційно-технічних заходів на окремих стадіях виробничого процесу може виявлятися у різних формах. При визначенні її слід забез­печувати порівняність варіантів щодо поточних витрат та капітальних вкладень, враховуючи чинник часу.

Для практичного використання цієї економічної категорії під час планування та обліку необхідно розглядати її у різних аспектах, відповідно до сфери застосування, рівня матеріального виробництва

об’єкта визначення та методів розрахунку.

За сферою застосування розрізняють загальну, локальну і часткову ефективність. Загальна характеризує ефективність вироб­ництва на підприємстві в цілому; локальна - окремі стадії вироб­ництва, розподілу, обміну та споживання; часткова - ефективність використання в процесі виробництва певних ресурсів (предметів і засобів праці, капітальних вкладень, робочої сили тощо).

За рівнем виробництва ефективність буває народногосподар­ська та госпрозрахункова. Народногосподарську ефективність визначають, виходячи з інтересів, мети і завдань народного госпо­дарства; госпрозрахункова ефективність відображає результати діяльності та витрати окремого підприємства (об’єднання).

Надзвичайно важливо знаходити такі методи управління економікою, в масштабах від держави до окремих підприємств, які б забезпечували збіг інтересів народного господарства в цілому і окремих його ланок.

Відповідно до об’єктів визначення ефективність ділять на:

 

« Содержание


 ...  361  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я