б) інтелект - швидкість, гнучкість і прогностичність розуму; стійка увага, вміння володіти мовою; допитливість;
в) здатність розуміти людей - уміння зрозуміти поведінку співрозмовника; здатність бачити в людині особистість; прагнення збагатити людину духовно;
г) стійкість поглядів - адекватна реакція на ситуацію; контроль над емоціями; сталість дій;
ґ) впевненість у собі - прагнення брати на себе відповідальність;
- поінформованість про свої достоїнства і недоліки;
- наполегливість у досягненні мети;
д) скромність у побуті - відсутність спрямованості до розкоші; раціоналізм у поводженні з речами; схильність до самообслуговування;
е) ерудованість - широта і глибина пізнання в різних галузях науки і техніки; гарна поінформованість у філософії, політології, історії; знання у сфері людинознавства.
Оскільки лідерство внутрішньо властиве груповій діяльності, а виробництво товарів здійснюється людьми, зібраними в робочі групи, то лідерство і менеджмент взаємообумовлені. Чи хочуть організатори виробництва чи ні, але в будь-якій робочій групі неминуче з’являється і діє свій лідер. Він необхідний групі як символ єднання, як батько-наставник, як опора в складній взаємодії з керівництвом та іншими робочими групами. Поява лідера у всіх осередках людського фактора так само неминуча, як неминучий той факт, що за днем приходить ніч. Однак який в цілому вплив лідера на психологічний клімат і трудовий настрій робочої групи?
Природно, він може бути позитивним чи негативним. В останньому випадку діяльність лідера буде не бажаною. Звідси теоретики і практики менеджменту давно дійшли такого висновку, що процесом лідерства потрібно керувати. Сама процедура управління досить проста:
а) врахування психологічних закономірностей функціонування соціальної групи (спонтанний прояв групових реакцій, реалізація внутрішньо-групових цілей, функціонування неформального лідера);
б) облік запропонованих групі цілей виробництва;
в) створення комбінації з неформальних і нав’язаних дій (організація робочої групи з рисами неформальної, переплетення внутрішніх і зовнішніх цілей; здійснення менеджером функцій неформального лідера).
Менеджер, стаючи лідером, здійснює свої управлінські функції (планування, організацію, мотивацію, контроль) через призму неформального лідера. Лідерство в системі управління проявляється за трьома напрямами:
а) організація і корекція діяльності працівників:
- постановка ясних цілей;
- координація зусиль;
- окреслення результатів;
- виконання ролі ведучого;
б) мотивація діяльності підлеглих:
- надихати на цілеспрямовану поведінку;
- задоволення індивідуальних і групових потреб;
- вселяння впевненості;
- захоплення людей своїм прикладом;
- створення групової синергії (наочний показ того, що спільна групова діяльність - це щось більше, ніж арифметична сума індивідуальних зусиль);
в) забезпечення представництва групи:
- представлення інтересів групи за її межами;
- підтримка рівноваги між внутрішніми та зовнішніми потребами групи;
» следующая страница »
1 ... 319 320 321 322 323 324325 326 327 328 329 ... 374