Основи менеджменту

Розмір організації та її цикл існування

Розмір організації та її цикл існування також впливають на проектування організації. Розмір організації - це загальна кількість працівників за умов повної зайнятості.

Так, малі підприємства швидко виникають, однак швидко й зникають. Інші ж, навіть будучи невеликими, діють протягом усього життя їхнього власника.

Деякі підприємства вибухають на ринку відразу як організації- велетні. Та іноді великі організації зменшують свої розміри вна­слідок скорочення працівників та відділів. Хоча жодна модель не пояснює змін у розмірі, виділяють чотири головні етапи циклу іс­нування організації.

Перший етап - це створення організації; другий - молодість організації - передбачає зростання і розширення обсягів організа­ційних ресурсів. Середина існування організації - період послідовно­го зростання, яке переходить у стабільність. І, нарешті, зрілість - період стабільності та стійкості організації, однак після цього ета­пу організації мають тенденцію до зниження ділової активності.

Менеджери повинні зіставляти проект організації з етапами циклу її існування. Загалом, якщо організація переходить до наступного етапу існування, вона збільшує свої розміри, стає більш механістичною та децентралізованішою. Організації також стають спеціалізованими та більше уваги приділяють плануванню, розширюють штат. На кінцевому етапі організації потребують ко­ординації, збільшення рівня формалізації, розширення та удоско­налення систем контролю. Отже, розмір організації та її проекту­вання пов’язані так, що цей зв’язок є динамічним протягом усіх змін стадій циклу існування організації.

7.6.                Головні форми проектування структур управління

Результат організаційних зусиль фірми може бути відображе­ний на організаційній схемі - простому накресленні ліній і боксів, що показують, як фірма організована. Бокси становлять види дія­льності фірми і людей, що їх виконують. Лінії вказують на зв’язок між ними. Число горизонтальних рядів боксів вказує на те, скільки рівнів управління має організація.

Організаційна схема є ніби планом того, для чого призначені формальні зв’язки у визначеному періоді часу (рис. 7.1). Однак, організація динамічна і діє щодня. Тому можуть бути деякі відхи­лення від того, що було передбачено в схемі.

Рис. 7.1. Зразок організаційної схеми

Організаційна схема відбиває заплановані, формальні зв’язки, необхідні для роботи організації.

Формальна організація - це попередньо спланована структура повноважень, функцій, що встановлюються на основі сформованої взаємодії між компонентами організації. Вона орієнтована на до­сягнення прийнятих рівнів виробництва і загальних цілей організації. Формальна структура визначає всю систему відносин, набір функ­цій, що дозволяють здійснювати цілеспрямовану діяльність.

Формальна організація характеризується визначеним ступенем стандартизації певних функцій в організації. Існують їх вичерпні описи, безліч організаційних правил, чітко визначені процедури, що охоплюють трудовий процес в організації, де ступінь формалі­зації високий. Чим вище стандартизація, тим менше нововведень кожен працівник повинен вносити в кінцевий результат праці. Стандартизація не тільки сприяє альтернативній поведінці праців­ників, але навіть усуває для них всяку необхідність розглядати які- небудь альтернативи. Ступінь формалізації відрізняється від орга­нізації до організації.

Багато видів взаємодій між працівниками не вписуються в схему формальної організації. Існує мережа неформальних органі­зацій, у межах яких взаємини не носять заздалегідь спроектованого і

директивно встановленого характеру, а вони виникають з дії різ­них факторів - таких, як загальний інтерес групи працівників, об’єктивна необхідність співробітничати, особиста безпека тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 189 190 191 192 193 194195 196 197 198 199  ... 374