Провідними експортерами палива залишаються країни ОПЕК, Близького Сходу, Африки і Латинської Америки. В останні роки об’єм міжнародної торгівлі нафтою був майже рівний об’єму торгівлі всіма базовими ресурсами, разом узятими.
У цілому промислово розвинуті країни є нетто-імпортерами палива. Найбільшими імпортерами палива є країни ЄС, США, Японія. Зростає імпорт палива в азіатські країни, в той самий час, як частка країн Латинської Америки, Африки в світовому імпорті палива залишається незначною.
Новим явищем є перетворення в крупних експортерів нафти таких промислово розвинутих країн, як Великобританія, Норвегія і Канада. Дві останніх держави разом з Нідерландами виділяються серед експортерів природного газу.
Загалом зберігається значна залежність промислово розвинутих країн від постачання сировини і палива (у першу чергу — нафти) з країн, що розвиваються.
Провідним світовим експортером продовольчих товарів є США, які займають особливо стійкі позиції в торгівлі пшеницею, кормовим зерном, рисом. До найбільших експортерів продовольства входять Франція, Нідерланди, Німеччина, Великобританія, Канада, Бельгія, Люксембург, Італія, Данія, аз країн, що розвиваються, — Бразилія.
Зниження питомої ваги продовольства у світовому експорті зумовлене такими факторами: падінням цін на світовому ринку; періодичним погіршенням платоспроможності і збільшенням зовнішньої заборгованості країн, що розвиваються (деякі з них повинні скорочувати закупки на світовому ринку, незважаючи на зростаючі потреби в сільськогосподарському виробництвіі загострення продовольчої проблеми).
Ситуація на ринку текстилю в середині 90-х років характеризується зближенням позицій індустріальних і розвиваючих країн. Швидке нарощування його виробництва і вивозу із країн, що розвиваються, призвело до того, що питома вага останніх у світовому експорті майже зрівнялася з часткою промислово розвинутих країн.
Світовими експортерами текстилю стали країни Азії, Латинської Америки, Африки, країни перехідної економіки.
Таким чином, країни, що розвиваються, перетворюються в нетто- експортерів текстилю. В останні роки в економіці багатьох країн, що розвиваються, відбулися якісні зрушення, які дозволяють припустити, що міжнародний обмін товарами і послугами набуває все спокійнішого характеру і стає менш вразливим з боку цінових та інших шоків нециклічного характеру.
Тому особливого значення набувають зрушення у товарній структурі світового товарообороту — зміщення центру тяжіння на обмін готовими виробами, який відрізняється більшою стабільністю. У цьому напрямку в останні десятиліття прямують не тільки індустріально розвинуті країни, а й країни, що розвиваються та постсоціалістичні країни Центрально-Східної Азії.
Помітно відстають у структурі світового експорту країни СНД. У цілому світова торгівля вже на 4/5 складається із готових виробів, і їх питома вага буде збільшуватися. Це дозволяє прогнозувати подальше досить-таки стійке зростання світового товарообороту приблизно такими ж темпами, що і в останні два десятиліття, тобто нарівні 5-6 % у рік. Очікується, що до 2005 р. об’єм світового експорту (у дол. 1998 р.) складе від 7,4 до 7,9 трлн, у 2010 р. — від 9,5 до 10,6 трлн, ав2015р. — від
12 до 14 трлн.
Водночас, міжнародна торгівля — це не тільки рух товарів між країнами, але і система певних економічних відносин. Тому важливо виділити учасників міжнародних торгових відносин. На сьогодні основними суб’єктами міжнародної торгівлі є ТНК. Збереглась тенденція до підвищення ролі внутрішньофірменної торгівлі ТНК у системі міжнародних торгових відносин, особливо внутрішньокорпораційних поставок у міжнародній торгівлі високотехнологічною продукцією, технічно складними виробами (в електромашинобудуванні, транспортному машинобудуванні, хімічній промисловості).
» следующая страница »
1 ... 12 13 14 15 16 1718 19 20 21 22 ... 169