Розбудова вільних економічних зон найбільших масштабів набула у Бразилії та Китаї. Створена в Амазонії вільна економічна зона «Манаус» займає майже чверть території Бразилії (3,6 млн. км2). Вона стала потужним полюсом зростання бразильської економіки. Загальний обсяг інвестицій у цю зону, починаючи від 1967 р., склав близько 14 млрд. дол., а щорічний продаж продукції сягає 7 млрд. дол. У Китаї статус вільних економічних зон отримали чотири великі території та 14 приморських міст. Загальна сума іноземних інвестицій становить тут 22 млрд. дол. Через вільні економічні зони реалізується 2/3 зовнішньоторговельного обігу Китаю.
Функціональною сферою світової економіки, в якій віддзеркалюється рух різноманітних ресурсів, що переміщуються між країнами, регіонами, фірмами та юридичними особами, є міжнародний обіг, світова торгівля. Про зростаюче значення міжнародної торгівлі в сучасному світовому економічному розвитку свідчать такі дані.
Середній обсяг світового експорту товарів і послуг упродовж 1980— 1989 рр. становив 2,683 млрд. дол. США, а наступного десятиліття — вже 5,736 млрд., тобто зріс у 2,1 рази.
Світовий експорт товарів і послуг (млрд. дол. США)
|
1980 1989 |
1990 1999 |
1990 |
1991 |
1992 |
1993 |
1994 |
1995 |
1996 |
1997 |
1998 |
1999 |
|
2,683 |
5,736 |
4,271 |
4,388 |
4,713 |
4,719 |
5,265 |
6,236 |
6,549 |
2 ,7 6, |
6,972* |
7,498* |
Примітка:* оцінки
Зростає відкритість економік провідних країн світу, що засвідчує їхню активну участь у процесах інтернаціоналізації господарського життя. Так, питома вага зовнішньоторговельного товарообігу у ВВП
зросла з 1950 до 1990р. у США з 6 до 20 %, у Франції — з 20 до 35 —37 %, в Німеччині — з 20 до 40—42 %, в Англії — з 40 майже до 50 %.
Високу зовнішньоторговельну квоту, зумовлену, звичайно ж, іншими чинниками, але порівняно з розвинутими країнами, має й Україна, що спонукає до необхідності врахування в економічній політиці суперечливого впливу глобалізації як на економічний розвиток, так і на економічну безпеку нашої держави.
Протягом 1990—1996 рр. XX ст. середньорічні темпи зростання світового ВВП становили 1,5%, а світового товарного експорту — 6 %, в тому числі готових виробів — 6,5 %, сільськогосподарської продукції —
4,5 %, продукції добувних галузей промисловості — 4 %. У1996 р. світовий товарний експорт дорівнював 5,115 млрд. дол. США, в тому числі готові промислові вироби становили 3,700 млрд., сільськогосподарські продукти — 586 млрд., продукція добувної промисловості — 574 млрд. американських доларів.
Лідируючі позиції в світовому експорті посідають країни «великої сімки», серед них на першому місці — США з річним обсягом експорту 624,5 млрд. доларів, що становить 11,8 % глобального експорту. Замикає сімку Канада з обсягом експорту 201,6 млрд. доларів США та часткою у світовій торгівлі 3,8 %.
Важливою ознакою розвитку міжнародної торгівлі, що діє всупереч процесу глобалізації, є її раціоналізація, коли торговельні потоки спрямовуються в країни, об’єднані різного характеру торгово-економічними угодами. Найбільшим регіональним угрупуванням у даний час є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство (АПЕК), частка якого становить майже 50 % міжнародної торгівлі. На другому місці — Європейський Союз з часткою світової торгівлі 37,3 %. Третю сходинку посідає північноамериканське регіональне об’єднання НАФТА, на яке припадає 18,7 % світового торговельного обігу. Південноазіатсь- ке регіональне угрупування держав АСЕАН займає 6,8 %, а латиноамериканське МЕРКОСУР — 1,5 % міжнародної торгівлі. Існують проекти створення американської зони вільної торгівлі, яка об’єднуватиме 34 країни Північної та Південної Америки.
» следующая страница »
1 ... 93 94 95 96 97 9899 100 101 102 103 ... 215