Міжнародна економіка

Методологія вивчення сучасних міжнародних економічних відно­син містить у собі розглядання їхнього змісту на макрорівні (рівні світо­вого господарства) і мікрорівні (рівні національних учасників зовніш­ньоекономічних зв’язків), їхніх об’єктів, суб’єктів, форм, механізму реалізації.

Міжнародні економічні відносини на макрорівні — це форми і засоби зв’язків національних економік у світовому господарстві: зовнішня торгівля, міжнародна міграція факторів виробництва тощо.

Міжнародні економічні відносини на мікрорівні — це особлива сфера діяльності національних економічних одиниць, орієнтована на зовніш­ньоекономічні зв’язки, заснована на міжнародному поділі праці. З позиції національних виробників і споживачів міжнародні еко­номічні відносини розуміються як експорт, імпорт, реекспорт, реім­порт товарів, послуг, капіталів, технологій, міжнародна кооперація, ви­робництво НД і ДКР тощо.

Об’єктами сучасних міжнародних економічних відносин є:

•                    товари в матеріальній формі (сировинні й продовольчі, готові вироби, продукція обробної промисловості, машинотехнічна продукція);

•                    послуги (міжнародні інжиніринг, консалтинг, аудит, лізинг, ту­ризм, транспортування, розрахунки тощо);

•         технології (патентні й безпатентні ліцензії, товарні знаки);

•                    капітал (прямі й портфельні закордонні інвестиції, міжнарод­ний кредит);

•         робоча сила.

Однією з особливостей сучасних міжнародних економічних відно­син є інтернаціоналізація господарського життя. Вона має два рівні: мікрорівень і макрорівень.

На мікрорівні інтернаціоналізація являє собою процес залучення фірми до міжнародних операцій, якому притаманний переважно ста­дійний характер. Зазвичай видрізняють три основні етапи: 1) початко- 146

вий; 2) локальної ринкової експансії, 3) транснаціональний. Для кожного етапу характерними є не лише специфіка завдань і зна­чущість зарубіжної діяльності, а й відмінності в орієнтації вищого ме­неджменту.

На макрорівні інтернаціоналізація полягає в розширенні та по­глибленні світогосподарських зв’язків за рахунок підвищення міжна­родної мобільності факторів і результатів виробництва.

Деякі автори вважають доцільним давати розгалужену систему поділу об’єктів і суб’єктів з урахуванням рівня аналізу. Так, Пузакова Е.П. вважає, що реальними суб’єктами (контрагентами) міжнародних еко­номічних відносин на мікрорівні є:

•         фірми;

•         міжнародні корпорації;

•         союзи підприємців;

•                    державні органи й організації (міністерства), що займаються зовнішньоекономічною діяльністю;

•                     міжнародні організації, що здійснюють інвестиційне будівниц­тво.

На макрорівні суб’єктами сучасних міжнародних економічних відносин є національні уряди й інші державні органи (наприклад Цент­ральний банк), а також міжнародні економічні організації. Головна мета перших — регулювання міжнародних економічних відносин країни за допомогою відповідної зовнішньоторговельної, науково-технічної, валютної, податкової, інвестиційної політики. Мета міжнародних організацій — розробити загальну для всіх учасників нормативно-пра­вову базу здійснення міжнародних економічних відносин.

Подібне розмежування змісту і суб’єктів міжнародних економіч­них відносин на макро - і мікрорівнях дозволяє об’єднати різні точки зору на форми міжнародних економічних відносин і виділити такі:

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 80 81 82 83 84 8586 87 88 89 90  ... 215