Міжнародна економіка

Іншим надзвичайно важливим пріоритетом для України є плідне співробітництво з інститутами, що справляють вирішальний вплив на процеси глобалізації. Активна співпраця з МВФ і відновлення Прог­рами Розширеного Фінансування (EFF), взаємодія зі Світовим бан­ком та вступ до Світової Організації Торгівлі (СОТ) є питаннями особ­ливої уваги з боку діючого Уряду. Ці положення відображено і в Прог­рамі діяльності Уряду «Реформи заради Добробуту», що була нещодавно затверджена Верховною Радою.

Стаючи суб’єктом глобальної інтеграції, Україна небачено розши­рює свої економічні можливості щодо використання та оптимальної комбінації різноманітних ресурсів, зокрема капіталу, їх всебічної участі в системі міжнародного поділу праці, отримує доступ до передових виробничих технологій, систем менеджменту та маркетингу. Ці мож­ливості повинні повністю ввійти в міжнародну економічну політику.

З другого боку, глобальні процеси значно загострюють конкурент­ну боротьбу. Тому особливий наголос при вдосконаленні повинен ро­битися на політиці підвищення конкурентоспроможності націо­нальної економіки.

Згідно із світовими методиками критеріями конкурентоспромож­ності є:

Відкритість економіки (відкритість щодо зовнішньої торгівлі, пря­мих іноземних інвестицій, фінансових потоків тощо);

Компетенція уряду (загальний тягар державного споживання, фіскальний дефіцит, ставки державних заощаджень, ставки оподат­кування, компетенція державних службовців);

Ефективність діяльності фінансових посередників;

Рівень розвиненості інфраструктури;

Технології (використання нових технологій, комп’ютерної техніки, здатність економіки поглинати нові технології);

Якість менеджменту;

Ефективність і конкурентоспроможність робочої сили;

Інститути — розвиненість правових інститутів, рівень корумпо­ваної та організованої злочинності.

На основі цих критеріїв щорічно визначається загальний індекс конкурентоспроможності для кожної економіки світу. Так, останнім часом першість у світових рейтингах конкурентоспроможності трима­ють Сінгапур, Гонконг, Сполучені Штати Америки, Велика Британія та Канада. Україна у цьому списку посідає лише п’ятдесят четверте місце (Global Competitiveness Report, 1999).

Очевидною є нагальна необхідність кроків, спрямованих на підви­щення конкурентної здатності української економіки. З цією метою приводитимуться реформи енергетичного й аграрного сектора, буде вдосконалено інвестиційну та інноваційну політики, реформовано податкову та бюджетну сфери.

Особливу увагу Уряд повинен приділяти інституційним та струк­турним перетворенням, що дозволяють лібералізувати зовнішньоеко­номічну діяльність. Зокрема, укладення та реалізацію двосторонніх угод з країнами-торговельними партнерами в галузі взаємного визнан­ня оцінки відповідальності, розширення участі України в роботі міжна­родних і європейських організацій, і стандартизації та сертифікації. Буде скорочено перелік товарів, які підпадають під дію індикативних цін, спрощено порядок транзиту через Україну, переглянуто регуля­тивні акти, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізація цих завдань і буде тим імпульсом, що започаткує інтегра­цію України до глобальних ринків капіталу, товарів, послуг, робочої сили, технологій. Одночасно це посилить і ефективність співпраці та комунікацій зі стратегічними партнерами у рамках регіональних угод.

Проте глобалізація — це не лише економічні та політичні вигоди, а й загроза глобальних екологічних та ядерних катастроф, парниково­го ефекту, негативні наслідки втручання у природу людини шляхом генної інженерії, клонування тощо. Усвідомлення глобальності цих проблем та загроз призвело до винесення на порядок денний світово­го співтовариства питання про перехід на шлях сталого розвитку, тоб­то розвитку, що задовольняє потреби сучасності, не ставлячи під заг­розу здатність майбутніх поколінь задовольняти їхні потреби.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 206 207 208 209 210 211212 213 214 215