Методологія та організація наукових досліджень

Вибору теми має передувати детальне ознайомлення з вітчиз­няними і зарубіжними літературними джерелами даної і суміжної спеціальності.

При складанні загальної програми дослідження слід врахо­вувати і те, що в процесі наукових розробок можливі деякі зміни в тематиці; це пов’язано із змінами зовнішніх чи внутрішніх чин­ників.

Важливе значення при розробці загальної програми дослід­ження має виділення довготермінових, короткотермінових, фун­даментальних і прикладних тем і співвідношення між ними.

Наукові дослідження класифікуються за видами зв’язків із виробництвом, мірою важливості для народного господарства, цільовим призначенням, джерелами фінансування і термінами проведення досліджень.

За видами зв’язку з виробництвом наукові дослідження по­діляються на роботи, спрямовані на створення нових технологіч­них процесів, машин, поліпшення умов праці, розвиток особис­тості людини тощо.

За цільовим призначенням виділяють три види наукових досліджень: фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття і вив­чення нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.

Прикладні дослідження спрямовані на винахід способів ви­користання законів природи, створення нових і удосконалення існуючих засобів і методів людської діяльності. Мета — встанов­лення того, як можна використати наукові знання, отримані фун­даментальними дослідженнями на практиці. Прикладні дослі­дження можуть бути пошуковими, науково-дослідними і дослід­но-конструкторськими.

Пошукові дослідження спрямовані на встановлення чин­ників, що впливають на об’єкт, винайдення шляхів створення нових технологій, пошук різних корисних копалин тощо.

На основі науково-дослідних результатів створюються нові технології, нові прибори.

Метою дослідно-конструкторських робіт є підбір конструк­тивних характеристик, які визначають логічну основу конст­рукції. У результаті фундаментальних і прикладних досліджень формується нова наукова і науково-технічна інформація.

Цілеспрямований процес перетворення такої інформації у форму, придатну для використання в матеріальному виробництві, називають розробкою. Вона спрямована на створення нової тех­ніки, матеріалів і технологій або інші удосконалення.

Кожну науково-дослідну роботу можна віднести до певного наукового напряму.

Основа будь-якої науки — це можливість об’єктивно вив­чити проблему, виявити закономірності і передбачити на основі отриманих результатів можливість впровадження у виробницт­во.

Вибір проблем, тем є важким і відповідальним завданням і здійснюється у кілька етапів.

Перший етап — формування проблеми. На основі аналізу протиріч напряму, що вивчається, формулюють основне питан­ня — проблему, і в загальних рисах визначають очікувальний ре­зультат.

Другий етап — розробка структури проблеми. Виокремлю­ють теми, підтеми, питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми (або комплексної проблеми). З кож­ної теми визначають орієнтований напрям дослідження.

На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва. Для цього з кожної теми проводять дискусію, визначають протиріччя, виключають запе­речення на користь реальності даної теми. Після такої «чистки» остаточно складають структуру проблеми.

Після обґрунтування проблеми, її структури науковий ко­лектив або окремий науковець вибирають конкретну тему нау­кового дослідження.

Наукова робота є кваліфікованою працею, тому її оцінка проводиться не тільки за теоретичною науковою цінністю, ак­туальністю та практичним значенням, а й за рівнем загальної ме­тодологічної підготовки, що відображається в її композиції.

 

« Содержание


 ...  68  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я