Інвестознавство

Найширші інвестиційні можливості мають підприємства фінан­сового сектора економіки. Це зумовлюється в основному впливом двох чинників: по-перше, вищою порівняно з багатьма підприємствами нефінансового сектора нормою прибутку за рахунок диверсифікації вкладень; по-друге, швидкою оборотністю позичкового капіталу. З розширенням інвестиційної пропозиції, упровадженням інновацій збільшуються нагромадження (інвестиції) у нефінансовому секторі. Так формується ринок корпоративних паперів, спочатку переважно у фінансовому секторі, а згодом у нефінансовому.

Отже, на шляху створення сучасного фінансового ринку Україна має пройти ряд проміжних етапів. Послідовність і швидкість досяг­нення проміжних цілей, тобто створення окремих секторів єдиного фінансового ринку, залежатимуть від швидкості зміни відносин влас­ності й темпів розвитку капіталонагромадження.

Нині українська економіка перебуває в стадії становлення. Відпо­відно до оцінок експертів науково-дослідних інститутів природа еко­номічного спаду, що охопив народне господарство в 1997-1999 рр., складна, комплексна. Такий спад мав не тимчасовий, кон’юнктурний, а структурний характер. Структурно-технологічна незбалансованість економіки проявлялася в різноманітних формах: від ресурсної незба- лансованості до щораз більшої невідповідності обсягу грошової маси та її товарного покриття. Незважаючи на різні форми прояву, загалом структурно-технологічна незбалансованість справляла пролонгований вплив на масштаби і характер кризового спаду, що набирав ознак дов­готривалої структурної кризи.

Індикатором глибини кризи є рівень інфляції, що характеризує стан грошового ринку і, отже, сукупного платіжного обороту.

Ескалація готівково-грошової емісії в 1992-1993 рр., що не супро­воджувалась відповідним збільшенням товарної маси, і прогресуван­ня на цій основі знецінення українського карбованця унеможливили подальше зберігання фіксованих цін у державній торгівлі. Емісійне підвищення товарних цін у ринкових секторах економіки неминуче призвело до номінального збільшення державних витрат і часткового знецінення державних доходів, включаючи й таке джерело, як емісія; у результаті набув стійкої тенденції до розширення внутрішній дер­жавний борг. Щоб послабити, а в перспективі й усунути негативний вплив емісії на державний бюджет, уряд України змушений був лібе­ралізувати ціни.

Практично цілковита відмова від державного регулювання цін, за винятком кількох життєво важливих товарних позицій, по суті, озна­чає перехід економіки до стану відкритої інфляції. Суть політики відкри­тої інфляції полягає в тому, що основним джерелом фінансування бюджетного дефіциту стає грошова емісія. Це призводить до знижен­ня ролі таких доходних джерел, як прямі й непрямі податки і надход­ження до бюджету від бюджетів нижчого рівня. При цьому державний контроль за цінами і доходами економічно активного населення істот­но послаблюється. Основною регулятивною функцією держави в цих умовах стає періодичне підвищення номінального рівня фіксованих доходів до розміру мінімального споживчого бюджету. Застосовуючи зазначений комплекс заходів, уряд намагається запустити ринкові ме­ханізми для виправлення диспропорцій на інвестиційних ринках і рин­ку праці.

В умовах ринкової економіки фінансовий ринок містить ринки:

•      вітчизняних грошей;

•      іноземної валюти;

•      державних цінних паперів;

•      цінних паперів недержавних підприємств.

В Україні фінансовий ринок почав розвиватися з 1992 р. у формі акцій акціонерних товариств і депозитних сертифікатів комерційних банків. Звичайно, за такий короткий час у формуванні фінансового капіталу і розвитку фінансового ринку очікувати більш-менш помітних результатів не можна. Сучасний рівень розвитку у країнах з класич­ною ринковою економікою став результатом тривалої еволюції рин­кових відносин протягом кількох десятиліть. Зазначимо, що у країнах Східної Європи, які почали переходити до ринку раніше за Україну, рівень ринкових відносин також не досяг рівня розвинених країн. Од­нак, аналізуючи процес, що відбувається в Україні, можна виявити деякі тенденції в розвитку фінансового ринку.

 

« Содержание


 ...  75  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я