Інвестознавство

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РИНОК ТА ЙОГО ІНФРАСТРУКТУРА

3.1. Інвестиційний ринок та його інфраструктура

Інвестиційний ринок — це економічна категорія, що являє собою зба­лансованість попиту та пропозиції на інвестиції. Інвестиційний ри­нок формує суб’єкт — інвестор, тобто господарюючий суб’єкт, в якого виникає попит на інвестиції та інвестиційні товари. У країнах з розви­нутими ринковими відносинами інвестиційний попит і пропозиція збалансовані через механізм ціноутворення на базі урівноважених цін на інвестиції та інвестиційні товари. Система урівноважених цін фор­мується мікроекономічними пропорціями у процесі виробництва та збуту, головною з яких є співвідношення « інвестиції — приріст інвес­тиційних товарів (капітального майна)». При цьому ринок характери­зується випереджаючим розвитком інвестиційної пропозиції та віднос­но стабільним попитом.

Для стимулювання інвестиційного попиту товаровиробників і роз­витку конкуренції між ними держава застосовує систему заходів анти­монопольного регулювання.

Механізм дії урівноваженості полягає в наступному (рис. 3.1). Інве­стор, вкладаючи кошти, розраховує отримати максимальний прибу­ток за мінімальних витрат. Він віддає перевагу найприбутковішим ак­тивам (інвестиційним товарам) з найвищою нормою прибутку на вкла­дений капітал. Ця ефективна галузь залучає більшу масу капіталу. Відповідно попит на інвестиційні товари починає перевищувати про­позицію, і їхня ціна збільшується. Висока ринкова ціна таких товарів є індикатором їхньої привабливості для інвесторів з точки зору віддачі інвестицій — їх доходності.

Перелив інвестицій у зазначену галузь призведе, врешті-решт, до підвищення пропозиції цього інвестиційного товару та, як наслідок, до зниження його ціни. Інвестиції ж спрямовуватимуться на нові ви­сокоприбуткові виробництва, що в майбутньому неминуче призведе до розширення попиту на інвестиційні товари, виробництва їх нових видів і стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку та нагромадженні капіталу, а також до створення умов для розвитку підприємств, які виступають на ринку основними продавцями інве­стиційного товару.

Фонд нагрома^ дження

Інвестор

Рис. 3.1. Схема взаємодії ринків.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки за­ощаджень і поточних доходів потенційному інвестору, як правило, не

вистачає. Крім цього, інвестор зазвичай намагається залучити акціо­нерний капітал з метою зменшення ризику та розподілу відповідаль­ності.

3.2.  Сегментація інвестиційного ринку

Інвестиційний ринок (іпуєбішєМ шагкеї; інвестиційний ринок) — сукупність економічних відносин, які складаються між торговцями інвестиційних товарів і послуг, а також об’єктів інвестування у всіх їх формах.

Через інвестиційний ринок залучаються грошові нагромадження підприємств, держави, що перевищують їхні поточні потреби, і як кре­дитні засоби спрямовуються на розвиток виробництва і інших сфер економіки. Одночасно капітал перебуває в руках кредитора у вигляді цінних паперів.

Інвестиційний ринок розподіляється на :

•      Ринок цінних паперів;

•      Ринок середньо- і довгострокового кредиту;

•      Визначену частину валютного ринку;

•      Ринок прямих інвестицій, у т.ч. іноземних.

Відповідно основними видами операцій на інвестиційному ринку (ринку капіталів) є купівля — продаж цінних паперів, одержання бан­ківських позичок, комерційного й іпотечного кредиту. Інструмента­ми угод тут виступають цінні папери: депозитні сертифікати, банківські акцепти і т.д. Ринок капіталів — це розгалужена мережа фінансово- кредитних установ, через які здійснюється рух капіталу.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 67 68 69 70 71 7273 74 75 76 77  ... 224