Така модель значно знижує ризик ринкового банкрутства, оскільки крім контрольних функцій інвестори беруть на себе і значну частину бізнес-ризику. До того ж, саме від позиції материнської компанії буде залежати, яка інновація кінець-кінцем буде профінансо- вана.
Природно, у нинішніх умовах інвестиції в традиційні галузі набагато більш привабливі з точки зору термінів і величини віддачі на вкладений капітал, тому особливо актуальним залишається ретельний аналіз критеріїв прийнятності інноваційного проекту. У принципі не існує якихось особливих вимог до проектів, однак для того, щоб зацікавити потенційного інвестора, вони повинні відповідати, щонайменше, двом умовам. По-перше, показувати випереджальний ріст норми прибутковості в порівнянні з традиційними галузями. І, по-друге, мати великий запас перспективної вигідності. Дотримання цих двох умов допомагає прогнозувати ринковий попит на продукцію/послуги високотехнологічних компаній. Останній у свою чергу дозволяє забезпечити високий приріст обсягу продажів, прибутку і грошових потоків, а головне, ріст капіталізації материнської компанії. Метою створення венчурних фондів є: створення дослідницької і технологічної бази в співробітництві зі сторонніми організаціями; поділу ризику, моніторингу технологічного розвитку, більш ефективного і раціонального використання наявних активів, проникнення на нові ринкові сегменти, використання стороннього підприємницького досвіду.
Суть запропонованої форми інноваційного фінансування, полягає в тому, що всередині групи зберігається власність і капітал, а управління активами фондів здійснюється особами, що знаходяться під контролем власників. Це стане альтернативою відчуженню фінансових ресурсів у венчурні фонди, створювані за традиційною моделлю. Крім того, за допомогою залежних фондів інноваційна діяльність може здійснюватись групою дискретно, незалежно і на основі вільного самостійного вибору.
Таким чином, модель інвестування інновацій шляхом створення кептивних та напівкептивних (з участю держави) фондів є перспективним шляхом в сучасних умовах.
Промислова політика країни знаходиться в прямій залежності від економічної стратегії України. Головна мета державної політики в сфері інноваційної діяльності — повне і ефективне використання наявного наукового потенціалу та подальший його розвиток для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва. У відповідності з цією головною метою формування і реалізація державної політики у сфері інноваційної діяльності повинні бути засновані на наступних принципах: необхідності переходу до нових промислових укладів, що базуються на широкому використанні досягнень науки і технологій, технологічні; сітьові; всебічної підтримки діяльності науково-дослідних, дослідно-технологічних та дослідно- конструкторських, венчурних, впроваджувальних та інших інноваційних організацій та спрямуванні ринковими методами зусиль цих організацій на досягнення головної мети держави у галузі промислового розвитку; формування досконалої правової бази та стимулів для подальшого розвитку мережі інноваційних структур: технопарків, технополісів, венчурних фірм, технологічних інкубаторів, промислово-фінансових груп та інших ефективних форм поєднання наукової діяльності з промисловим виробництвом і капіталом; розвитку нових форм взаємодії наукових організацій з суміжними галузями в напрямку охоплення науковим забезпеченням всіх етапів циклу «ідея - наука — технологія - техніка - інвестиції - виробництво - збут»; розробки і реалізації цільових комплексних програм спільно з науковими організаціями Національної Академії наук, галузевих академій, Міносвіти і науки, іноземними науковими центрами; централізації галузевого управління діяльністю і розвитком систем стандартизації, метрології і сертифікації промислової продукції; суттєвого покращення систем захисту інтелектуальної власності та просування її на ринок, торгівлі винаходами, «ноу-хау», високими технологіями, ліцензіями; розширення підготовки кадрів вищої кваліфікації - кандидатів і докторів наук; широкого застосування інформаційних технологій; створення системи інформаційного та аналітично-прогнозного забезпечення формування і реалізації промислової політики; стимулювання інтеграції промислової науки у світову, розширення взаємовигідного науково-технічного міжнародного співробітництва; зміни основ технічної політики в промисловості - особлива ставка повинна робитись на фінансування фундаментальних досліджень і генерування принципово нових ідей.
» следующая страница »
1 ... 62 63 64 65 66 6768 69 70 71 72 ... 224