Інвестознавство

1.2.    Класифікація інвестицій

В даний час одним із найголовніших завдань українських підприємств є залучення інвестицій.

Інвестиції — це процес взаємодії двох сторін: підприємця та інвестора.

Успіх проекту залежить від того, знайдуть ці сторони спільну мову. У країнах з розвиненими ринковими економічними системами набу­ли достатнього досвіду в сфері планування й аналізу інвестицій — зне­важати цим досвідом було б абсурдно. Використані сьогодні загаль­ноприйняті задля усіх розвинених країн методи планування та кри­терії оцінки ефективності проектів з’являються тою самою мовою, яка забезпечує діалог та взаєморозуміння інвесторів та підприємців роз­винених країн. До них можна віднести методику оцінки ефективності інвестиційних проектів таких авторитетних міжнародних організацій, як UNIDO, Всесвітній банк або Європейських банк реконструкції та розвитку. Загальним для них є те, що всі вони базуються на класичних принципах інвестиційного аналізу, засновваних на основі методу ана­лізу грошових потоків.

Нажаль ситуація в економіці України характеризується не тільки високою інфляцією, але й глибокими структурними змінами ціноу­творення.

У зв’язку з вищезгаданим, у процесі планування та аналізу інве­стиційних проектів в Україні використовуються загальноприйняті у міжнародній діловій практиці методи, які базуються на класичному аналізі грошових потоків. При цьому повинні враховуватися особли­вості формування грошових потоків, які є наслідком дії факторів, що характеризують навколишнє середовище.

Інвестиції на розширення. Напрямок на збільшення виробничого потенціалу.

Реінвестиції, тобто виявлення вільних інвестиційних засобів, що направлені на придбання або виготовлення нових засобів виробниц­тва з метою підтримати структуру основних фондів підприємства. До них можна віднести:

•       інвестиції на заміну, в наслідок яких об’єкти замінюються но­вими;

•       інвестиції на раціоналізацію, направлені на модернізацію тех­нологічного обладнання або процесів;

•      інвестиції на зміну програми випуску;

•      інвестиції на диверсифікацію, пов’язані зі змінами номенклату­ри продукції, створенням нових видів продукції та організації нових ринків збуту;

•      інвестиції на забезпечення виживання підприємства у перспек­тиві, спрямовані на НДДКР, підготовку кадрів, реклами, охорону на­вколишнього середовища.

Брутто-інвестиції: складаються з нетто-інвестицій та реінвестицій.

Прийняття рішень про інвестиції є стратегічним, одним з найбільш важливих та складних завдань управління. При цьому в сфері інтересів інвестора виявляються практично усі аспекти економічної діяльності підприємства, починаючи з оточуючої соціально-економічної сфери, показників інфляції, податкових послуг, матеріальних ресурсів та за­кінчуючи стратегією фінансування проекту.

Здійснювані підприємствами інвестиції характеризуються багатьма видами. В економічній теорії і господарській практиці, що пов’язана з інве­стиційним процесом підприємств, застосовується більше ста термінів, що характеризують різні види інвестицій. У зв’язку з цим, в цілях забезпечен­ня ефективного і цілеспрямованого управління інвестиціями підприємства необхідно виконати класифікацію інвестицій за різними ознаками.

Класифікація видів інвестицій підприємства представлена на рис. 1.5.

Розглянемо більш детально окремі види інвестицій підприємства відповідно до наведеної їх класифікації по основних ознаках.

1.     За об’єктами вкладення капіталу розділяють реальні і фінансові інвестиції підприємства (рис. 1.6).

Фінансові інвестиції — це вкладення коштів в різні фінансові інстру­менти: фондові (інвестиційні) цінні папери, спеціальні (цільові) банківські вклади, депозити, паї та ін.

 

« Содержание


 ...  17  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я