Інвестознавство

Реальна наявність зазначених економічних передумов підвищен­ня інвестиційної активності має стати достатньою основою для обґрун­тованого визначення цілей залучення іноземних інвестицій у різні сфери вітчизняної економіки (насамперед в індустрію).

Основними цілями повинні бути такі:

•      структурна перебудова промислового комплексу;

•       сприяння досягненню сучасного технічного рівня розвитку на основі нових технологій;

•       розвиток ресурсозберігаючих, наукомістких та екологічно чис­тих технологій;

•      збільшення обсягів експортного потенціалу України;

•      подолання залежності економіки країни від імпорту;

•       створення виробництв із використанням місцевих природних ресурсів;

•      сприяння розвитку приватного сектора.

Досягти зазначених цілей можна за умови розробки й реалізації вітчизняної стратегії залучення іноземного капіталу. Особливо нагаль­ним і виваженим має бути розв’язання проблеми залучення іноземних інвестицій у період важкої економічної кризи в Україні. При цьому дуже важливо зацікавити зарубіжних партнерів, знайти баланс наших та їхніх інтересів, реалізувати проекти, які економічно вигідні вітчиз­няним і іноземним партнерам.

Організаційною формою забезпечення процесу реалізації тех­нологічно передових інвестиційних проектів, на наш погляд, має стати створення фінансово-промислових груп, акціонерних това­риств. Ряд країн має інтегровані об’єднання (союзи), мета яких є, з одного боку, — стимулювати збільшення обсягів виробництва на­ціональних товаровиробників, розвиток внутрішньої торгівлі, екс­порту, а з іншого — здійснювати протекціоністську політику щодо інших країн.

Державна стратегія залучення іноземних інвестицій має спирати­ся на класифікацію галузей промисловості залежно від наявності по­тенційних джерел фінансування. Таких груп галузей (виробництв) можна виокремити кілька:

•      галузі, розвиток яких забезпечується централізованими держав­ними капіталовкладеннями;

•      виробничі об’єкти переважно приватного капіталу;

•      галузі (виробництва), які на даному етапі потребують кредитних субсидій;

•       пріоритетні галузі для залучення та використання іноземних інвестицій;

•      виробництва, участь іноземних інвесторів у фінансуванні яких має певні обмеження;

•      галузі (виробництва), що є закритими для іноземного інвесту­вання через мотиви національної безпеки, збереження національного багатства.

Україні, на нашу думку, підходить класична схема сучасного інду­стріального розвитку країни, яка складається з трьох етапів:

перший — створення імпортозамінюючих виробництв;

другий — формування конкурентоспроможного експортного по­тенціалу;

третій — розвиток наукомістких галузей.

Така схема подальшого розвитку індустрії потребує органічного поєднання іноземного капіталу з національними ресурсами, обґрун­тування та селекції сфер інвестування, експертної оцінки щорічної потреби в іноземних інвестиціях, визначення потенційної місткості українського ринку для іноземних інвесторів.

Практика показала, що за минулий період, коли використовува­лися традиційні підходи до інвестування, іноземний капітал не справ­ляв істотного впливу на ефективність функціонування промислового комплексу, його структурну перебудову, упровадження прогресивних технологій і технічне оновлення виробництва. Очевидно, нам необхід­но знайти економічний механізм, який дав би змогу збалансувати норму прибутку, рівень ризику, стимули та гарантії для залучення іно­земних інвестицій у процес приватизації й розвитку експортного по­тенціалу, забезпечив би бажаний кінцевий результат інвестування, тобто помітний внесок у розвиток економіки, підвищення ефектив­ності її функціонування, упровадження сучасних технологій і методів управління.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 120 121 122 123 124 125126 127 128 129 130  ... 224