ПРОЕКТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ
7.1. Загальні положення проектування
Система господарських рішень, що визначають обсяг, структуру і напрями інвестицій як усередині господарчого об’єкту (підприємства, фірми, компанії і т.д.), регіону, країни (республіки), так і за їх межами, метою розвитку виробництва, підприємництва, отримання прибутку або інших кінцевих результатів складає основу інвестиційної політики, за допомогою якої досягається рішення багатьох задач, наприклад вдосконалення структури виробництва і прискорення темпів його розвитку, збалансованості і ефективності галузей економіки, отримання найбільшого приросту продукції і доходу (прибутку) і ін. Особливого значення набувають вкладення засобів до підвищення кваліфікації працівників, їх знань і досвіду, зростання творчого потенціалу суспільства, в соціальні, природоохоронні та інші заходи.
У умовах широкого вживання економічних методів управління, подолання кризових ситуацій і переходу до ринкових відносин належить забезпечити наукову обґрунтованість інвестиційної політики на перспективу, пов’язати практику планування і прогнозування інвестицій з новим господарським механізмом і забезпечити раціональне використання вкладень, підвищення їх ефективності як одного з важливих напрямків соціально-економічного розвитку країни.
Особливістю інвестиційної політики в сучасних умовах є збільшення долі зарубіжних інвестицій, вкладень в технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств (виробництв) і відповідно їх зниження на нове будівництво; напрям інвестицій переважно в базові галузі машинобудування, сільського господарства; покращання структури капітальних вкладень в ресурсовидобувні, переробні і споживні галузі (на користь останніх); збільшення долі довготривалих вкладень в активну частину основних фондів. Державне регулювання інвестиційної діяльності повинне здійснюватися економічними методами через механізм оподаткування, амортизаційну політику надання бюджетних асигнувань на фінансування інвестицій. Реалізації намічених напрямків інвестиційної політики повинні сприяти нові типи вітчизняних організацій, що працюють в сфері економічної, інформаційної і управлінської підтримки проектів, включаючи і відповідні міністерства; формування нових ринкових структур, що будують свою роботу на проектній основі; активне залучення до реалізації окремих проектів іноземних підрядчиків і інвесторів, що широко використовують світову практику; реорганізація планово-розподільної системи фінансування інвестиційних проектів.
Інвестиційне проектування це розробка комплексу технічної документації, що містить техніко-економічне обґрунтовування (креслення, записки пояснень, бізнес інвестиційного проекту та інші матеріали, необхідні для здійснення проекту). Його невід’ємною частиною є розробка кошторису, що визначає вартість інвестиційного проекту.
Проект — це технічні матеріали (креслення, розрахунки, макети знов створених будівель, споруд, машин, приладів і т.п.), попередній текст його або документа (плану, договору), план, задум. Поняття «проект» може включати задум (проблему), засоби його реалізації (вирішення проблеми).
Розробка і втілення в життя інвестиційного проекту, пов’язана в першу чергу з виробничою спрямованістю, здійснюється протягом тривалого періоду часу — від ідеї до її матеріального втілення будь-який проект, малозначущий без його реалізації.
При оцінці ефективності інвестиційних проектів за допомогою ринкових показників необхідно точно знати початок і закінчення робіт. Для дослідника, вченого, проектувальника початком проекту може бути зародження ідеї, а для ділових людей (бізнесменів) — первинне вкладення грошових коштів в його виконання.
Інвестора, що фінансує проект, цікавить не сам процес його виконання, а прибуток, який він одержуватиме від його реалізації; для організацій, що беруть участь в проекті виконавцями окремих робіт, їх закінчення. Для окремих проектів моментом їх завершення можуть бути припинення фінансування, досягнення заданих результатів, повне освоєння проектної потужності, виведення об’єкта з експлуатації і т.д. Початок і закінчення роботи над проектом повинно підтверджуватися документально. Період часу між початком здійснення проекту і його ліквідацією прийнято називати інвестиційним циклом. Він необхідний для аналізу проблем фінансування робіт за проектом, ухвалення необхідних рішень і підрозділяється на стадії (фази, етапи). На практиці такий розподіл інвестиційних циклів може бути різним. Важливо, щоб вони дозволяли намітити деякі важливі періоди в стані об’єкта проектування, при проходженні яких він істотно змінювався б, і траплялася б нагода оцінки найвірогідніших напрямків його розвитку.
» следующая страница »
1 ... 124 125 126 127 128 129130 131 132 133 134 ... 224