Інвестознавство

ПРОЕКТУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

7.1. Загальні положення проектування

Система господарських рішень, що визначають обсяг, структу­ру і напрями інвестицій як усередині господарчого об’єкту (підприєм­ства, фірми, компанії і т.д.), регіону, країни (республіки), так і за їх межами, метою розвитку виробництва, підприємництва, отриман­ня прибутку або інших кінцевих результатів складає основу інве­стиційної політики, за допомогою якої досягається рішення бага­тьох задач, наприклад вдосконалення структури виробництва і при­скорення темпів його розвитку, збалансованості і ефективності галузей економіки, отримання найбільшого приросту продукції і до­ходу (прибутку) і ін. Особливого значення набувають вкладення за­собів до підвищення кваліфікації працівників, їх знань і досвіду, зро­стання творчого потенціалу суспільства, в соціальні, природоохо­ронні та інші заходи.

У умовах широкого вживання економічних методів управлін­ня, подолання кризових ситуацій і переходу до ринкових відносин належить забезпечити наукову обґрунтованість інвестиційної по­літики на перспективу, пов’язати практику планування і прогнозу­вання інвестицій з новим господарським механізмом і забезпечити раціональне використання вкладень, підвищення їх ефективності як одного з важливих напрямків соціально-економічного розвитку країни.

Особливістю інвестиційної політики в сучасних умовах є збільшен­ня долі зарубіжних інвестицій, вкладень в технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств (виробництв) і відповідно їх зни­ження на нове будівництво; напрям інвестицій переважно в базові га­лузі машинобудування, сільського господарства; покращання струк­тури капітальних вкладень в ресурсовидобувні, переробні і споживні галузі (на користь останніх); збільшення долі довготривалих вкладень в активну частину основних фондів. Державне регулювання інвести­ційної діяльності повинне здійснюватися економічними методами че­рез механізм оподаткування, амортизаційну політику надання бюджет­них асигнувань на фінансування інвестицій. Реалізації намічених напрямків інвестиційної політики повинні сприяти нові типи віт­чизняних організацій, що працюють в сфері економічної, інформац­ійної і управлінської підтримки проектів, включаючи і відповідні міністерства; формування нових ринкових структур, що будують свою роботу на проектній основі; активне залучення до реалізації окремих проектів іноземних підрядчиків і інвесторів, що широко використову­ють світову практику; реорганізація планово-розподільної системи фінансування інвестиційних проектів.

Інвестиційне проектування це розробка комплексу технічної до­кументації, що містить техніко-економічне обґрунтовування (креслен­ня, записки пояснень, бізнес інвестиційного проекту та інші матеріа­ли, необхідні для здійснення проекту). Його невід’ємною частиною є розробка кошторису, що визначає вартість інвестиційного проекту.

Проект — це технічні матеріали (креслення, розрахунки, макети знов створених будівель, споруд, машин, приладів і т.п.), попередній текст його або документа (плану, договору), план, задум. Поняття «про­ект» може включати задум (проблему), засоби його реалізації (вирі­шення проблеми).

Розробка і втілення в життя інвестиційного проекту, пов’язана в першу чергу з виробничою спрямованістю, здійснюється протягом три­валого періоду часу — від ідеї до її матеріального втілення будь-який проект, малозначущий без його реалізації.

При оцінці ефективності інвестиційних проектів за допомогою ринкових показників необхідно точно знати початок і закінчення робіт. Для дослідника, вченого, проектувальника початком проекту може бути зародження ідеї, а для ділових людей (бізнесменів) — первинне вкладення грошових коштів в його виконання.

Інвестора, що фінансує проект, цікавить не сам процес його ви­конання, а прибуток, який він одержуватиме від його реалізації; для організацій, що беруть участь в проекті виконавцями окремих робіт, їх закінчення. Для окремих проектів моментом їх завершення можуть бути припинення фінансування, досягнення заданих результатів, повне освоєння проектної потужності, виведення об’єкта з експлуа­тації і т.д. Початок і закінчення роботи над проектом повинно підтверд­жуватися документально. Період часу між початком здійснення про­екту і його ліквідацією прийнято називати інвестиційним циклом. Він необхідний для аналізу проблем фінансування робіт за проектом, ухвалення необхідних рішень і підрозділяється на стадії (фази, ета­пи). На практиці такий розподіл інвестиційних циклів може бути різним. Важливо, щоб вони дозволяли намітити деякі важливі періо­ди в стані об’єкта проектування, при проходженні яких він істотно змінювався б, і траплялася б нагода оцінки найвірогідніших на­прямків його розвитку.

 

« Содержание


 ...  129  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я