Слід зазначити, що критерій поділу економічного простору на офіційний та тіньовий не абсолютний, він відносний і визначає тільки спрямування розвитку сегмента економічного простору, який перебуває під впливом периферійної системи управління, яка є антагоністичною до інтересів централізованих систем управління. Поділ економічного простору на соціально-позитивний (офіційний) чи соціально-негативний існує тільки в межах опозиції: скерованість центральних ланок управління — скерованість периферійних ланок управління, а не в межах іншої системи координат і якогось іншого абстрактного кри-
30
терію поділу простору на дві зони. Те, що скероване периферійними системами управління проти вектора розвитку, який задають централізовані ланки управління (хоча б навіть цей вектор і суперечить докорінним інтересам суспільства) і виявляється у порушенні системи інформаційних зв’язків, обліку, контролю, звітності і т.ін., є тіньовим. Тому недоцільно казати про існування соціально-позитивної чи навіть соціально-нейтральної складової тіньової економіки. Вона виступає як суцільно соціально-негативна система стосовно інтересів централізованих ланок управління. Але соціальна небезпека окремих її ланок, консолідуюча роль навколо найбільш соціально-небезпечних, кримінальних її складових, різна.
Таким чином, визначальним, структурно-функціональним елементом економічної системи, який впливає на соціальну якість кризової економіки, на існування її форми—тіньової економіки, є система управління. Вона забезпечує поворот підпорядкованих їй ланок економіки, форм їх діяльності в певну соціальну якість, тому і основні резерви боротьби з тіньовою економікою закладені в сферу управління.
Два витоки кризової економіки не існують відокремлено, вони прояв діалектики єдності і боротьби протилежностей. Існує два різновиди зламу економіки на користь тінізації—зовнішній та внутрішній. Зовнішній вид зламу економіки пов’язаний із зайвим (надлишковим) втручанням держави через систему управління в діяльність суб’єктів господарювання, надлишковими обмеженнями, заборонами, а також податковим чи іншим фіскальним тиском щодо їх діяльності; з позаекономічним (у тому числі протиправним) та економічним тиском на господарюючого суб’єкта з боку інших суб’єктів господарювання, управління, кримінальних елементів—який економічний організм розцінює як патогенний і спонукає його на захисну реакцію.
Внутрішній вид зламу пов’язаний із девіантною економічною поведінкою суб’єктів господарювання основними ланками економіки, з їх кримінальним, економічним чи позаекономічним протистоянням інтересам макроуправлінсь- ких органів.
Таким чином, “кризова” економіка як патологія економічного організму є єдністю двох протилежних тенденцій — руйнівної та захисної, які перебувають у постійній боротьбі. Ця боротьба — головне, що “створює” кризову економіку, її сутність, вона визначає спрямованість, динаміку “хвороби”, тобто певне протистояння стосовно нормального стану економіки.
Тіньова економіка є таким частковим проявом кризової економіки, для якого характерне чітко виражена дисфункція основних регулятивних управлінських процесів у системі, ураження її інформаційних функцій, втрата здатності виконувати системні регулятивні функції, порушення зв’язку між центральними і периферійними центрами інформаційних процесів. Тіньова економіка — це такий вид процесів у кризовій економіці, які проходять поза
31
офіційним контролем та обліком, як правило, такий вид діяльності пов’язаний з ухилянням від оподаткування доходів.
Кризова та тіньова економіка значно зростають, зрозуміло, в умовах, коли економіка країни перебуває або в екстремальному стані (війна, післявоєнні диспропорції), або в стані кризи, деформацій, викликаних перехідними процесами. Так, правова статистика свідчить про бурхливе зростання злочинності в Росії у по- реформений (після 1861 р.) період: кількість убивств зросла у десять разів, крадіжок — у п’ять; на Заході у роки так званої “великої депресії” (1929-1933 рр.) і в колишньому СРСР (поширення бандформувань у повоєнні1945-1948 рр.); різке зростання обсягів тіньової економіки у всіх країнах СНД тощо. Однак саме існування кризової та тіньової економіки іманентно властиве стану здорової, нормальної економіки, тіньова економіка завжди утримується у нормальному економічному організміяк певний обмежений, об’єктивний процес, який, проте, може набувати таких масштабів, який загрожує самому існуванню суспільного організму.
» следующая страница »
1 ... 18 19 20 21 22 2324 25 26 27 28 ... 384