Економічна теорія

Слід зазначити, що критерій поділу економічного простору на офіційний та тіньовий не абсолютний, він відносний і визначає тільки спрямування роз­витку сегмента економічного простору, який перебуває під впливом перифер­ійної системи управління, яка є антагоністичною до інтересів централізованих систем управління. Поділ економічного простору на соціально-позитивний (офіційний) чи соціально-негативний існує тільки в межах опозиції: скерованість центральних ланок управління — скерованість периферійних ланок управлін­ня, а не в межах іншої системи координат і якогось іншого абстрактного кри-

30

терію поділу простору на дві зони. Те, що скероване периферійними система­ми управління проти вектора розвитку, який задають централізовані ланки управління (хоча б навіть цей вектор і суперечить докорінним інтересам сусп­ільства) і виявляється у порушенні системи інформаційних зв’язків, обліку, кон­тролю, звітності і т.ін., є тіньовим. Тому недоцільно казати про існування соц­іально-позитивної чи навіть соціально-нейтральної складової тіньової еконо­міки. Вона виступає як суцільно соціально-негативна система стосовно інтересів централізованих ланок управління. Але соціальна небезпека окремих її ланок, консолідуюча роль навколо найбільш соціально-небезпечних, кри­мінальних її складових, різна.

Таким чином, визначальним, структурно-функціональним елементом еко­номічної системи, який впливає на соціальну якість кризової економіки, на існування її форми—тіньової економіки, є система управління. Вона забезпе­чує поворот підпорядкованих їй ланок економіки, форм їх діяльності в певну соціальну якість, тому і основні резерви боротьби з тіньовою економікою за­кладені в сферу управління.

Два витоки кризової економіки не існують відокремлено, вони прояв діа­лектики єдності і боротьби протилежностей. Існує два різновиди зламу еконо­міки на користь тінізації—зовнішній та внутрішній. Зовнішній вид зламу еко­номіки пов’язаний із зайвим (надлишковим) втручанням держави через систе­му управління в діяльність суб’єктів господарювання, надлишковими обмеженнями, заборонами, а також податковим чи іншим фіскальним тиском щодо їх діяльності; з позаекономічним (у тому числі протиправним) та еконо­мічним тиском на господарюючого суб’єкта з боку інших суб’єктів господарю­вання, управління, кримінальних елементів—який економічний організм роз­цінює як патогенний і спонукає його на захисну реакцію.

Внутрішній вид зламу пов’язаний із девіантною економічною поведінкою суб’єктів господарювання основними ланками економіки, з їх кримінальним, економічним чи позаекономічним протистоянням інтересам макроуправлінсь- ких органів.

Таким чином, “кризова” економіка як патологія економічного організму є єдністю двох протилежних тенденцій — руйнівної та захисної, які перебува­ють у постійній боротьбі. Ця боротьба — головне, що “створює” кризову еко­номіку, її сутність, вона визначає спрямованість, динаміку “хвороби”, тобто певне протистояння стосовно нормального стану економіки.

Тіньова економіка є таким частковим проявом кризової економіки, для якого характерне чітко виражена дисфункція основних регулятивних управлі­нських процесів у системі, ураження її інформаційних функцій, втрата здат­ності виконувати системні регулятивні функції, порушення зв’язку між центральними і периферійними центрами інформаційних процесів. Тіньова економіка — це такий вид процесів у кризовій економіці, які проходять поза

31

офіційним контролем та обліком, як правило, такий вид діяльності пов’язаний з ухилянням від оподаткування доходів.

Кризова та тіньова економіка значно зростають, зрозуміло, в умовах, коли економіка країни перебуває або в екстремальному стані (війна, післявоєнні дис­пропорції), або в стані кризи, деформацій, викликаних перехідними процесами. Так, правова статистика свідчить про бурхливе зростання злочинності в Росії у по- реформений (після 1861 р.) період: кількість убивств зросла у десять разів, краді­жок — у п’ять; на Заході у роки так званої “великої депресії” (1929-1933 рр.) і в колишньому СРСР (поширення бандформувань у повоєнні1945-1948 рр.); різке зростання обсягів тіньової економіки у всіх країнах СНД тощо. Однак саме існу­вання кризової та тіньової економіки іманентно властиве стану здорової, нормаль­ної економіки, тіньова економіка завжди утримується у нормальному економіч­ному організміяк певний обмежений, об’єктивний процес, який, проте, може на­бувати таких масштабів, який загрожує самому існуванню суспільного організму.

 

« Содержание


 ...  23  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я