РОЗДІЛ 5. ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ ПРАЦІ
Гештальтпсихологія зародилася на початку XX ст.. Вона походить від німецького «гештальт» (gestalt), що означає «образ», «конфігурація», «цілісна форма», «структура»16.
Ця наука розглядає образ як організоване ціле, властивості якого не можуть бути здобуті з властивостей його частин. Вертгеймер, лідер цієї школи, гештальти (утворення) визначав як цілісності, чия поведінка не детермінується з поведінкою індивідуальних елементів, із яких вони складаються, але власне індивідуальні процеси детермінуються з внутрішньою природою цілого17. Його послідовник, Келер, висунув гіпотезу інсайту - раптового осяяння.
Теорія гештальтпсихології приводить до такого висновку: якщо є образ (це може бути людина, споруда тощо), який має певні деталі, що передусім «кидаються у вічі», то решту ліній образу, згідно з принципом цілісності, уява людини домалює сама; на несвідомому рівні виникає висновок (інсайт) і при включенні компонентів логіки в мислення й побудові гіпотези виникне також певна установка (а отже, й ставлення) до цієї
г-> 18
людини чи об єкта .
Особливої актуальності та практичного застосування теорія гештальту (образу, моделі) здобула у теперішній час, у зв’язку з появою та проривом у галузі управління людиноповедінкою нової течії під відомою абревіатурою НЛП - нейролінгвістичне програмування.
Популярний вчений у галузі НЛП, доктор Г. Алдер (США) зазначає, що в основі більшості методик досягнення цілей у НЛП закладений дуже простий принцип. Це принцип від’ ємного зворотного зв’язку, який дає змогу послідовно коригувати співвідношення стану системи й ступеня досягнення поставленої мети. «Модель успіху», що розроблена
16 Мюллер В.К. Англо-русский словарь: 53000 слов. - М.: Рус. яз., 1985. - 864 с.
17
Ярошевський М.І. Психологія у ХХ столітті, М.: 1974.
17 Лозниця В.С. Психологія менеджменту: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 1997. - 248 с.
психологами, є досить гнучкою, щоб її можна було застосовувати у різноманітних ситуаціях - від вирішення завдань комерційної організації чи спортивної команди до розв’язання особистих проблем.
Сам по собі процес моделювання надзвичайно простий. Чітко визначте, чого вам не вистачає, щоб піднятися у будь- чому на більш високий рівень, і підберіть собі модель, яка вам підходить, - людину, яка досягла значних успіхів у галузі діяльності, якою цікавитеся ви. Потім уявіть, що ця людина могла думати на самому початку свого шляху до успіху, так же, як ви викликаєте у себе згадки про певні події і ті почуття, які колись були пов'язані з цими подіями. З чого ця людина починала? Що вона робила потім? Намагайтеся уявити образи, звуки й відчуття, які вплинули на дії цієї людини, та їх характеристики.
Активізація праці через психічне удосконалення людини, створення (освоєння) моделі раціональних програм поведінки та дій має праксеологічний (усеохоплюючий) сенс досягнення максимально корисного результату праці як для окремої особи, так і для суспільства.
З іншого боку, знання гештальтпсихології конче необхідні для формування особистості високопрофесійного економіста- менеджера, який володіє вмінням приймати безпомилкові рішення відносно людей.
5.1. ПРОФЕСІОГРАМА МЕНЕДЖЕРА
Менеджер - людина, яка професійно здійснює функцію управління у ринковій системі відносин.
Менеджер повинен розуміти природу управлінських процесів, вміти розподіляти відповідальність за рівнями управління, знати економіку і маркетинг, інформаційні технології, вміти планувати, прогнозувати розвиток діяльності своєї фірми. Не менш важливо бути спеціалістом у роботі з людьми:
- вміти будувати взаємовідносини з підлеглими, між фірмою та клієнтами, з іншими фірмами;
- приймати рішення в складних ситуаціях, що швидко змінюються, чітко, дохідливо формулювати свої думки. Менеджер обирає лише правильний варіант рішення. Його
» следующая страница »
1 ... 135 136 137 138 139 140141 142 143 144 145 ... 171