Оскільки в інтернеті деталі фізичних з’єднань приховані від додатків, прикладний рівень абсолютно “не піклується” про те, що клієнт і сервер додатку працюють в різних мережах. Між кінцевими системами може бути декілька десятків маршрутизаторів і безліч проміжних фізичних мереж різних типів. Додаток у будь-якому випадку сприйматиме цей конгломерат як єдину фізичну мережу. Це обумовлює основну силу і привабливість технології інтернет.
Комунікаційна система вважається універсальною, якщо за допомогою її два будь-яких комп’ютера можуть взаємодіяти один з одним. Для того, щоб добитися такої універсальності, необхідно встановити глобальний метод ідентифікації комп’ютерів в розподіленій системі для доступу до них. У TCP/IP вибрана схема ідентифікації, аналогічна адресації у фізичних мережах. Кожному мережевому інтерфейсу приписується унікальна 32-бітова адреса - IP-адреса. Ця унікальна адреса складається з чотирьох цілих чисел, відділених крапками. Наприклад, адреса 137.9.12.20.
Адреса комп’ютера в TCP/IP мережі зберігається у 32 бітах. Є чотири формати для цих адрес, відомих як формат класу A, формат класу B, формат класу C і формат класу D.
Адреси класу А використовуються для великих мереж, що містять багато комп’ютерів; 7 біт використовуються для ідентифікації мережи, а 24 біт використовуються для ідентифікації комп’ютерів в мережі. Адреси класу B використовуються для мереж середнього розміру; 14 біт викорис - товуються для ідентифікації мережи, а 16 біт використовуються для ідентифікації комп’ютерів в мережі. Адреси класу C використовуються для маленьких мереж, де 21 біт задіяно для адрес мережі, у той час як 8 біт використовуються для ідентифікації комп’ютерів в мережі. Адреси класу D використовується для техніки, що використовується для групових широкомовних передач (multicasting), коли повідомлення одночасно посилають на безліч комп’ютерів. В цьому випадку велика частина адреси (28 біт) складаєься з того, що відомо як адреса мультикастінгу.
Комп’ютери, приєднані до декількох фізичних мереж (multihomed), мають декілька IP-адрес — поодинці для кожного мережевого інтерфейсу. Відповідно, ці IP-адреси розрізняються своїми мережевими ідентифікаторами. Таким чином, адреса характеризує не окрему машину, а її мережеве з’єднання. Крім адрес, призначених для одного хоста (unicast), існують також широкомовні (broadcast) і групові (multicast) адреси.
Унікальна IP-адреса приписується кожному мережевому інтерфейсу. Призначення ідентифікаторів хостів зазвичай знаходиться у веденні системного адміністратора або постачальника послуг інтернет, а виділення адрес мережам, об’єднаним в світову Мережу, в юрисдикції спеціальної організації — INTERNIC (Internet Network Information Center Internet).
У зв’язку з бурхливим зростанням інтернету 32-бітова схема адресації версії IP — IPv4, вже не задовольняла потреби світової Мережі. Нова версія, IPv6, проект якої був оприлюднений у 1991 р., вирішує ці проблеми. IPv6 забезпечує 128-бітовий формат IP-адреси і підтримує автоматичне призначення адрес.
TCP/IP надає користувачам можливість працювати не тільки з адресами комп’ютерів, але і з їх іменами. Це забезпечується за допомогою розподіленої бази даних—доменної системи імен (Domain Name System, DNS), яка забезпечує відображення IP-адрес в імена хостів. Ця база даних є розподіленою, оскільки жоден об’єкт в інтернеті не володіє всією інформацією про імена комп’ютерів. Кожен об’єкт підтримує свою базу даних і має серверну програму, до якої можуть звертатися інші системи (клієнти) в мережі.
Відвертість, масштабність, універсальність і простота використання— незаперечні переваги TCP/IP, але у цього сімейства протоколів є і очевидні недоліки. Така приваблива простота доступу обертається для інтернет серйозною проблемою захисту інформації, яка набуває особливої гостроти зараз, коли світова Мережа все активніше використовується для електронної комерції. Невпорядкованість передачі пакетів і неможливість відстежити маршрут їх просування також є важливими проблемами, оскільки перешкоджають реалізації таких необхідних в сучасних комунікаціях можливостей, як передача мультимедійних даних в реальному часі.
» следующая страница »
1 ... 9 10 11 12 13 1415 16 17 18 19 ... 187