Детінізація економіки у контексті трансформаційних процесів

ТІНЬОВА ЕКОНОМІКА ЯК ОДНА З НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИХ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ДЕРЖАВИ

 1. Поняття, структура тіньовоїекономіки у сучасних наукових дослідженнях

У вітчизняній публіцистичній та науковій літературі вже укоренився погляд на тіньову економіку як на небезпечне явище, яке завдає значної шкоди інтересам суспільства і держави, є вкрай негативним чинником гли­бокої соціально-економічної кризи в Україні, її інтенсивного прискорю­вача. І в той же час продовжує побутувати ситуація, за якої масштаби нега­тивного впливу цього явища і ступінь його наукового вивчення мали б такий суттєвий розрив: незважаючи на пожвавлення останнім часом дос­ліджень тіньової економіки, досі не існує достатнього рівня інтенсивності її досліджень та практичного їх застосування для подолання глибинних дже­рел розвитку тіньових соціально-економічних процесів.

Тіньова економіка в онтологічному аспекті — явище далеко не нове. Вона виникає разом з виникненням перших держав, її історична доля не­розривно пов’язана з існуванням державної форми організації суспільно­го життя

. Проте наукові дослідження феномену тіньової економіки по­в’язані з найновітнішою історією людства.

Як і саме поняття «тіньова економіка», так і дослідження з цього на­укового напрямку з’являються спочатку на Заході на межі 60-70—х років

XX століття. Приблизно в цей же час з’являються окремі дослідження економічної девіації і в СРСР. Однак принциповою їх відмінністю від подібних на Заході було те, що вони розглядали економічну девіацію не як системне явище, яке має власну відтворювальну основу, а як окремі негативні явища. Такими в середині 60-х років були кримінальні справи цеховиків і валютчиків.

Перші спроби врахувати тіньові процеси на галузевому рівні були здійснені у 70-і роки у Науково-дослідному технохімічному інституті по­бутового обслуговування Міністерства побутового обслуговування РРФСР. Ці розрахунки виконувались з метою визначити загальний об­сяг побутових послуг, який отримувало населення, з урахуванням послуг приватних осіб.

Логічним продовженням цієї роботи, але вже на макрорівні, стали дослідження обсягів неофіційних послуг на початку 80-х років в СРСР. Однак до кінця 80-х років уявлення про тіньові процеси як системне яви­ще в СРСР відкидались і офіційно заперечувались. На противагу цьому, з 70-х років поступово розгортаються неофіційні дослідження феномену тіньової економіки, невраховування якого вже стає некоректним при проведенні аналізу реальних соціально-економічних процесів.

У більшості економічно розвинутих країн з 70-х років відбувається значний потяг до проведення досліджень тіньової економіки, які стають неодмінним атрибутом нормативної економіки. Однією з помітних робіт того періоду в цій галузі є стаття американського економіста П.Гутмана «Підпільна економіка», опублікована у 1977 році. У ній підкреслюється думка про те, що неврахованою економічною діяльністю більше не мож­на нехтувати

.

Наприкінці 70-х — початку 80-х років парламентами та урядами Австрії, Голландії, Португалії, Франції, Швеції та інших західних країн були створені спеціальні робочі групи з вивчення тіньової економіки. Кон­гресом США постійно виділяються значні асигнування науковим орга­нізаціям та аналітичним центрам на розгортання досліджень у цій сфері. Відповідно, швидко зростає обсяг робіт, присвячених широкому дослід­женню найрізноманітніших аспектів тіньової економіки, закономірнос­тей її розвитку, які характерні як для західних країн, так і для, наприклад, колишнього СРСР, країн СНД тощо.

Незважаючи на досить інтенсивну історію розробки проблем тіньо­вої економіки, досі не існує єдиної думки щодо таких основних методо­логічних питань, як визначення самої тіньової економіки та її структур­них елементів, застосування ефективних методів вимірювання її обсягів, вплив різних чинників на розвиток тіньової діяльності та самих причин їх існування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 37 38 39 40 41 4243 44 45 46 47  ... 350