Інструменти залучення фінансових ресурсів повинні відповідати сутнісній характеристиці бюджетного дефіциту і мати строки погашення більше одного року. Інакше з’ являться негативні наслідки щодо обслуговування державного боргу.
Фінансова криза 1998 р. змусила вітчизняний уряд привести свої фінансові інструменти у відповідність до їх призначення через продовження строків погашення державних облігацій і перегляд їх дохідності.
3.3. Регулювання бюджетного дефіциту
Незважаючи на певні успіхи нашої держави у фінансовій стабілізації економіки, залишається без змін на краще найважливіший фактор, що її визначає, - дефіцит державного бюджету. Заходи монетарної політики, якими законодавчі та виконавчі органи влади намагалися впливати на нього, не дали істотних результатів, оскільки не були пов’язані зі стимулюванням економіки.
Виникає необхідність встановлення взаємозв’язку між розміром бюджетного дефіциту, причинами, що його зумовлюють, і темпами економічного зростання. Це має стати основою для обґрунтування заходів грошової,
63
кредитної та податкової політики, які повинні застосовуватися для скорочення бюджетного дефіциту.
У розвинутих країнах переважають неемісійні форми фінансування бюджетного дефіциту, які не призводять до інфляції: реалізація державних цінних паперів на фінансовому ринку; одержання міжнародних кредитів.
Масштабність бюджетного дефіциту і перехід до його фінансування за рахунок державних цінних паперів зумовлюють зростання державного внутрішнього боргу й вартості його обслуговування. Це обмежує можливості скорочення бюджетного дефіциту, підриває довіру до уряду і викликає необхідність підвищення процентів за державний кредит.
В умовах ринкових відносин бюджетний дефіцит негативно впливає на соціально-економічний розвиток держави та рівень життя населення. Тому особливу актуальність набувають питання вивчення причин його виникнення і розробки напрямів зниження. Світовий досвід свідчить, що величина бюджетного дефіциту не повинна перевищувати 5% вартості ВВП. Наявність дефіциту, що перевищує максимально допустимі розміри, потребує здійснення заходів щодо його скорочення.
Основні заходи щодо зниження бюджетного дефіциту представлені на рис. 3.2.
|
|
|
організація ефективної і досконалої податкової системи |
|
и 0 X S- и й « 2 ю « X X и 1 ^ “ і о & Iя я : о з м 'я и о я о |
|
пошук нових шляхів збільшення доходів держави |
|
|
жорсткий режим економії витрачання бюджетних коштів |
|
|
|
ефективне використання державного кредиту |
|
|
|
інвестування бюджетних ресурсів в галузі народного господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної гривні |
|
|
|
використання фінансових пільг і санкцій, що дозволяє враховувати специфічні умови господарювання і стимулює зростання суспільного виробництва |
|
|
|
оформлення заборгованості державними цінними паперами по виданих кредитах урядовим структурам |
|
|
|
збереження фінансування тільки найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових державних програм, які потребують значного бюджетного фінансування
» следующая страница » |