Акції. Акціонерні товариства. Термінологічний словник

РОЗМІЩЕННЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ ПРИВАТНЕ —продаж цінних паперів серед обмеженого кола фізичних та юридичних осіб без публі­кації проспекта.

РОЗПОРЯДНИК РАХУНКУ В ЦІННИХ ПАПЕРАХ—фізична осо­ба, уповноважена власником рахунку в цінних паперах або управителем такого рахунку підписувати розпорядження щодо цінних паперів.

«РОЗЧИНЕННЯ» — зменшення частки окремих акціонерів у роз­поділі чистого доходу акціонерного товариства у зв’язку зі збільшенням акціонерного капіталу від додаткової емісії акцій.

«РОЗЧИНЕННЯ» АКЦІОНЕРНОГО КАПІТАЛУ — збільшення кількості звичайних акцій компанії без відповідного збільшення її ак­тивів. «Р.»а.к. зумовлює падіння вартості акцій.

РОЗЩЕПЛЕННЯ АКЦІЙ — збільшення кількості випущених акцій із пропорційним зниженням номінальної чи оголошеної вартості кожної акції.

САЛЬДО КОНВЕРСІЇ — різниця між вартістю конвертованої (кон­версійної) облігації та вартістю отриманих за неї акцій.

СВІДОЦТВО НА АКЦІЇ ІМЕННЕ — документ, який засвідчує, що вказана у свідоцтві особа є зареєстрованим тримачем певної кількості номерних акцій компанії (акціонерного товариства).

СВІДОЦТВО ПРО УНЕРУХОМЛЕННЯ ІМЕННИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ — документ депозитарного обліку, що його реєстроутримувач видає депозитарній установі. Є підтвердженням перереєстрації іменних цінних паперів, випущених у документарній формі, з власника цих па­перів на депозитарну установу, як номінального утримувача, або пере­реєстрації цінних паперів з одного номінального утримувача на іншого номінального утримувача в системі реєстру власників іменних цінних па-

перів.

СЕКРЕТАР КОРПОРАТИВНИЙ — посадова особа акціонерного товариства, котра забезпечує організаційну та інформаційну підтримку діяльності товариства та його органів управління, належне інформування акціонерів і зацікавлених осіб щодо його діяльності. С.к. підпорядкова­ний наглядовій раді акціонерного товариства, яка його призначає.

СЕК’ЮРИТИЗАЦІЯ (від англ. securities — цінні папери) — процес трансформування неліквідних фінансових активів банку в ліквідні цінні папери. Є позабалансовим джерелом формування фінансових ресурсів банку. Суть С. полягає в тому, що банк емітує під частину дохідних ак­тивів (іпотечних чи споживчих позик) цінні папери і реалізує їх на відкри­тому ринку (див. рис.).

 

	1) Позики
	2) Боргові роз-
	писки під
КЛІЄНТИ	отримані позики	БАНК
БАНКУ	7) Надання нових позик за рахунок одержаних коштів

3)   Об’єднання боргових розпи­сок за позиками з однаковими умовами в пакет (пул) “І. 4)  Емісія цінних паперів, забезпе­чених позиками

	6) Додаткові кошти, одержані банком від прода­жу цінних паперів		5) Продаж цінних паперів інвесторам на відкритому ринку

 

Інвестори — фінансові установи та приватні особи

Застави з позик (боргові розписки) об’єднують у пул, під який емі­тують цінні папери, подібні до звичайних облігацій, що гарантують випла­ту фіксованого процента раз на рік, щопівроку, щокварталу чи щомісяця. Придбання інвестором емітованих цінних паперів дає йому право на час­тину пулу застав і відповідно на одержання доходів, джерелом яких є про­центи й основна сума платежів з наданих застав. У такий спосіб банк по­вертає собі кошти, витрачені на придбання неліквідних активів. Надалі банк використовує ці кошти для надання нових позик чи для покриття операційних витрат. Метод С. вперше було застосовано у США 1970 р. Державною національною асоціацією іпотечного кредиту.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 39 40 41 42 43 4445 46 47 48 49  ... 52