Виходячи з вищевикладеного, вважаємо, що при аналізі співвідношення розвитку факторів виробництва, не можна підходити однозначно, віддаючи перевагу якому-небудь з них. З одного боку, у процесі взаємодії особистий фактор видозмінює й удосконалює природу уречевлених
факторів, з іншою боку, особистий фактор змінює свою власну природу. Розвиток його обумовлений динамікою удосконалення уречевлених факторів, як визначеної минулої праці [4].
Ми думаємо, що в даний час виявилися деякі диспропорції у функціонуванні особистого фактора. Глобальні зміни техніко — економічної структури не завжди супроводжують відповідні зміни зростання кваліфікованої праці, високі темпи зменшення частки працівників малокваліфікованої праці. Питома вага ручної некваліфікованої праці в допоміжному виробництві продовжує залишатися високою.
Особливої ролі в сучасних умовах набули накопичені знання, наука як поєднання особистого та речовою факторій виробництва
Теоретичні знання і виробничий досвід працівників на визначеному етапі приходять у невідповідність зі знов виникаючими, більш складними уречевленими факторами. Трапляється, що рівень підготовки працівників відстає від застосовуваних на практиці технологій і техніки, а кількісний склад особистого фактора не цілком відповідає потребам розвитку його уречевленого фактора
Зазначена неантагоністична невідповідність між потребами технології, що піднімаються, і кількісним рівнем особистою фактора планомірно переборюється на основі швидкого й оперативного впровадження досягнень науки і техніки, поліпшення якості підготовки і перепідготовки кадрів, масових професій, упровадження нових методів організації виробництва У даній ситуації забезпечення виробництва насамперед кваліфікованими кадрами мас винятково важливе народногосподарське значення, подальше збільшення їхньої чисельності, на нашу думку, сприятливо вплине на зростання ефективності виробництва.
Оптимальний розподіл праці за галузями дозволяє раціонально комбінувати сполучення факторів виробництва. Глибокі зміни в економіці країни, безупинний процес суспільного поділу праці,що поглиблюється, застосування більш досконалих уречевлених факторів виробництва і методів організації праці підсилюють необхідність
підтримки пропорційної відповідності факторів виробництва, а разом з тим і у функціях робітників в суспільних комбінаціях процесу праці.
Висновки. В умовах нестабільного стану економіки, виходячи з вище викладеного, вважаємо, що при аналізі співвідношення розвитку факторів виробництва, не можна підходити однозначно, віддаючи перевагу якому-небудь з них. З одного боку, у процесі взаємодії особистий фактор видозмінює й удосконалює природу уречевлених факторів. В іаниіі чає виявилися деякі диспропорції у функціонуванні особистого фактора. В умовах економічної кризи, що відбувається нині в Україні, необхідно здійснювати контроль, за взаємодією особистого та уречевленного факторів виробництва. Зміни техніко — економічної структури не встигає супроводжуватися змінами в потребах працівників.
1. Задоя А.О. Мікроекономіка / А.О. Задоя. - К.: Товариство "Знання", КОО,2000.-176с.
2. Малуй О.О. Основи економічної теорії / О.О.Малуй, О.А.Гриценко, Л.В. Гриценко, Г.Ю. Дарнопих. - К.: Юрінком Інтер, 2003. 480 с.
3. Мочерний С.В. Економічна теорія / С.В. Мочерний. - К.:Видавничий центр "Академія". 2001. - 656 с.
4. Наливайко А.П. Мікроекономіка / А.П.Наливайко, Н.М.Євдокимова, Н.В.Задорожна. К.: КНЕУ, 2003. - 208 с.
5. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: підручник / відп. ред. Г.Н. Климко - [5-те вид.. випр.] К.: Знання-Прес, 2004. -615с.
6. Чухно А.А. Основи економічної теорії / А.А.Чухно, П.С.Єщенко,Г.Н. Климко - К.: Вища школа, 2001. -606 с.