Проблеми розвитку малого бізнесу та шляхи їх подолання

Малі підприємства - досить поширена й ефективна форма господарювання. Вони мають багато таких рис, які не можуть бути притаманні великим підприємствам. Саме мале підприємництво здатне найоперативніше реагувати на кон'юнктуру ринку і таким чином надавати ринковій економіці необхідної гнучкості. Ця властивість малого бізнесу набуває особливого значення в сучасних умовах, коли відбувається швидка індивідуалізація і диференціація споживчого попиту, прискорення науково-технічного прогресу, розширення номенклатури товарів і послуг. [6, С. 18]

В діючому законодавстві України поняття суб'єкта малого підприємництва регламентується в Законі України «Про державну підтримку малого підприємництва» та в Господарському кодексі України.

Згідно з Господарським кодексом України ст.63 п.7, малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує сімдесяти мільйонів гривень. [1]

У вересні 2008 року Верховна рада змінила в Господарському кодексі граничний річний обсяг реалізації товарів і послуг малих підприємств - підвищено з 0,5 млн євро (тоді за офіційним курсом НБУ - 3,5 млн грн) до 70 млн грн (тоді - 10 млн євро). Це повинно було наблизити українські критерії до норм ЄС, де малим вважається підприємство з річним оборотом до 10 мільйонів євро. Гранична кількість працівників не змінилося - 50 чоловік. При цьому частка малого бізнесу в структурі економіки зросла у 2008 році в півтора рази. Але бурхливий ріст був викликаний не поліпшенням регуляторної політики, а приведенням критеріїв оцінки малого бізнесу до стандартів ЄС. Для них річний оборот підвищився в 20 разів. У результаті розрив з Європою скоротився: в Україні 32% товарів і послуг зробив малий бізнес, тоді як в ЄС - близько 50%.

Але хоча цими діями ми збільшили кількості малих підприємств та їх частку в економіці, при цьому економічні показники країни залишилися на тому ж рівні.

Але детальніше пояснено суть діяльності малого бізнесу та його державну підтримку в ст. 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» в якому визначено:

Суб'єктами малого підприємництва є:

фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності;

юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний   рік)   не перевищує 50 осіб та обсяг

річного валового доходу не перевищує 70 млн гривень.

Середньооблікова чисельність працюючих визначається з урахуванням усіх працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відокремлених підрозділів. [2]

Цей Закон визначає правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні.

Аналіз економічної характеристики малого підприємництва визначають дві обставини: воно об'єктивно існує та розвивається як певна цілісність, сектор економіки (національного, регіонального, місцевого рівнів); воно є особливим типом підприємницької діяльності. [10, С. 40]

Основними економічними рисами його є:

• відособленість (тобто індивідуальне господарювання на свій страх і ризик);

• спеціалізація на певному виді діяльності;

• реалізація виробничих товарів (послуг) через купівлю-продаж на ринку. Загальновизнаним   фактом   є  те,   що   сьогодні   мале   підприємництво є

обов'язковим елементом ринку, і є важливим елементом розвитку та ефективного функціонування економіки. Як зазначають фахівці, "двома китами, на яких стоїть економіка є, з одного боку, великі структури, що надають їй стабільності та керованості, відчиняють шлях до широкомасштабної інновації, а з іншого боку - мале підприємництво, яке формує конкурентне середовище та забезпечує гнучкість, індивідуалізацію виробництва". [5, С. 16]

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я