загальному обсязі
6,7
6,6
5,3
5,5
18,8
18,1
реалізованої продукції, робіт,
послуг,%
З кожним роком кількість малих підприємств зростає, а людей, що там працюють - зменшується. Середньорічна кількість найнятих працівників на малих підприємствах України в 2007 році різко скоротилася і не перевищує 1674,2 тис. особи, хоча ще в 2003 році цей показник досягав 1918,5 тис. чоловік, що на більш як 224 тис. осіби більше. Ця статистика особливо загрозлива на тлі того, що кількість малих підприємств при цьому збільшується, але вони все більше стають схожими на сімейний бізнес.
Отже, замість зміцнення малих підприємств в Україні спостерігається процес їх подрібнення: в 1996 році на одному підприємстві працювало в середньому 12 осіб, зараз - лише 6.
Державна політика більш спрямована на розвиток великих підприємств, ніж малих. Великі підприємства характеризуються дисциплінованістю у виплаті значного обсягу податків, що є вигідним для державного бюджету.
Також, безперечним є той факт, що великі підприємства характеризують конкурентоспроможність країни на зовнішньому ринку. Але для забезпечення стабільної роботи фірм-гігантів значну роль відіграють малі підприємства, оскільки вони виступають допоміжним інструментом, опорою за рахунок часткового або ж повного обслуговування крупних підприємств, постійно чи на окремих стадіях їх розвитку. Завдяки малим підприємствам забезпечується еластичність структури ринків і зменшується комерційні ризики великих підприємств. Останні звільняються від виробництва нерентабельної дрібносерійної та штучної продукції. Звідси випливає, що мале підприємництво утворює ядро — міцну основу для подальшого розвитку середніх та великих підприємств. Також його важливою функцією є сприяння соціально-політичній стабільності суспільства, тобто воно відкриває простір вільному вибору шляхів і методів роботи на користь суспільства та забезпечення власного добробуту.
Досвід розвинутих країн світу свідчить, що до 10 відсотків малих підприємств виростають у великі компанії. В Україні ж зростання перспективних малих підприємств фактично не існує. Передумовою цьому є ціла низка системних загроз. Серед них найбільш характерними для малого бізнесу в Україні є:
• обмеженість фінансових ресурсів;
• відсутність фінансових резервів та загроза швидкого банкрутства;
• низька конкурентоспроможність продукції, у виробництві якої важлива економія на масштабах, відтак - конкуренція з боку великих підприємств.
У загальній кількості суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств та об'єднань України (ЄДРПОУ) частка малих підприємств становила 27 %, а їх частка в реалізованій продукції - 5 %. На малих підприємствах працювало 8 % загальної кількості осіб, зайнятих у галузях економіки країни. [11]
Ще однією перешкодою ефективного розвитку малого бізнесу є складне податкове забезпечення, запозичене у економічно потужної сучасної Європи. Складне і заплутане податкове поле країни створило ситуацію, коли майже всі підприємства стали порушниками законів. Наприклад органами податкової служби за 2007 рік було виявлено порушення податкового законодавства у юридичних осіб 95,2% та фізичних осіб 93,9% від кількості перевірених. Причиною такої кількості порушень є те, що в Україні складне та швидкозмінне податкове законодавство, через - що платники просто не встигають вчасно відреагувати на всі зміни. Закони, які регламентують податкову систему в Україні увесь час змінюються з метою їхнього узгодження з процесами, які мають місце у житті суспільства, за відсутності єдиної податкової політики, а податкова політика України і досі розробляється і реалізовується без достатнього наукового обґрунтування. Значний негативний вплив створюється безсистемним утручанням органів державної влади у процес її формування. [9, С. 55]
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7 8