Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності? Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчиз-
Фактично курс при замитненні обладнання для повернення в режимі експорту бухгалтером ніде не використовуватиметься. Крім того, що він зазначається тільки у ВМД. Оскільки повернення відбувається у режимі експорту, тобто ставка ПДВ буде 0%, то постає запитання: чи треба сторнувати ПДВ, який було сплачено під час імпорту обладнання? Чи можна повернене обладнання вважати таким, що не використовувалося у госпдіяльності, в оподатковуваних операціях (головні вимоги для права на ПК)? Чи все-таки повернення обладнання/товару належить до госпдіяльності? Адже від браку чи пошкоджень ніхто не застрахований. ПДВ на митниці в момент ввезення все-таки сплачено. Однозначно, що чітко це питання не прописане, і постачальник-нерезидент не може нам видати розрахунок-коригування, як це мав би зробити вітчизняний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.
Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.
Якої позиції дотримуватиметься суб’єкт господарювання — йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.
Повернення імпортованого товару в податковому обліку з податку на прибуток після 01.04.2011 р. жодним чином не відображається. Все тому, що придбання товару, а точніше, витрати на придбання тепер відображаються у податковому обліку тільки в момент продажу (реалізації) товару.
няний постачальник. Тож, на думку редакції, оскільки ПДВ все-таки сплачено (виконано умову п. 198.2 ПКУ), підстав для коригування ПДВ, сплаченого при розмитненні обладнання, немає, і він може бути включений до складу податкового кредиту. У разі повторного постачання обладнання у підприємства-покупця знову виникне право на ПК у тому звітному періоді, в якому буде подано ВМД і сплачено податок до бюджету в сумі, зазначеній у цій декларації.
Щоправда, думка податкових органів з цього приводу є протилежною: якщо раніше імпортований товар виявився непридатним для використання у виробництві і він повертається платником податку нерезиденту, то суми ПДВ, сплачені при імпорті цього товару, не беруть участі у формуванні податкового кредиту, оскільки такий товар неможливо використати у межах госпдіяльності платника податку.
Якої позиції дотримуватиметься суб’єкт господарювання — йому вирішувати самостійно. Але ми ознайомили читача з двома позиціями.
» следующая страница »
1 ... 261 262 263 264 265 266267 268 269 270 271 ... 418