Роль соціальних трансфертів у формуванні сукупних ресурсів домогосподарств України

[8, с. 300-301].

У функціонуванні вітчизняних соціальних фондів мають місце як суттєві переваги, так і певні недоліки. Загалом система цільових позабюджет­них фондів охоплює основні напрями соціально­го захисту населення у відповідності з практикою економічно розвинених країн світу. Однак у ро­боті соціальних фондів в Україні можна спосте­рігати і ряд проблемних моментів, що потребують негайного вирішення:

- необхідно оптимізувати розміри соціальних виплат, які не повинні бути меншими прожитко­вого мінімуму, однак і не мають перевищувати суми, понад яку будуть втрачатися стимули до активної трудової діяльності;

- доцільним є створення єдиної інформаційної бази даних про матеріальний стан і доходи грома­дян, що дасть змогу звести до мінімуму «неефек­тивні» виплати з державних цільових фондів;

- з метою збільшення обсягу фінансових ре­сурсів, необхідних для успішного виконання фон­дами своїх зобов' язань перед населенням, необ­хідно посилити контроль за нелегальними випла­тами заробітної плати у конвертах, поступово збільшувати розмір оплати праці працюючих гро­мадян;

- встановити науково обґрунтовані тарифи стра­хових внесків у всі фонди соціального страху­вання.

Соціальні допомоги, поряд із системою соці­ального страхування, покликані згладжувати нерівність в доходах населення. Соціальну під­тримку від держави отримують лише окремі гру­пи і верстви населення, які прийнято називати соціально незахищеними. Це, передусім, особи, які неспроможні самостійно поліпшити свій доб­робут, підтримати мінімально необхідні умови існу­вання. Як правило, до соціально незахищених відносять багатодітні сім' ї; сім' ї, що втратили го­дувальника; матерів, що виховують дітей самі; інвалідів і людей похилого віку; пенсіонерів; без­робітних; студентів; людей, що постраждали від стихійного лиха, політичних і соціальних кон­фліктів; біженців. Соціальні допомоги, на відміну від соціального страхування, не передбачають попередніх внесків з боку отримувачів.

Чим же викликана необхідність надання соці­альних допомог з боку держави і чому не можна обмежитися лише страховими програмами? Спра­ва в тому, що у будь-якій економіці завжди є гру­пи людей, чиї доходи є досить низькими, навіть не зважаючи на те, що в державі існує розгалу­жена система соціального страхування. До таких категорій громадян належать:

- особи, які отримують виплати по соціально­му страхуванню нижче прожиткового мінімуму;

- особи, яким не передбачені виплати по соці­альному страхуванню, оскільки вони не сплачу­вали внесків (наприклад, безробітний чи літня людина, які ніколи не працювали);

- особи, на яких у даний момент не розпов­сюджуються виплати по соціальному страхуван­ню (наприклад, низькооплачуваний працюючий

батько великої сім' ї) [9, с. 79].

Жодна з названих категорій громадян не може розраховувати на послуги приватних страхових фірм, оскільки ризик бідності, пов' язаної з бага­тодітністю, безробіттям та інфляцією, не страхуєть­ся. Тому навіть збільшення виплат по соціально­му страхуванню для таких осіб не вирішить про­блеми бідності (ппринаймні, у двох останніх ви­падках).

За даними вибіркового обстеження умов жит­тя домогосподарств у 2007 році, проведеного Державним комітетом статистики України, пенсії, стипендії, допомоги та субсидії, надані готівкою, становили 23% загальної величини сукупних ре­сурсів домогосподарств, а пільги та субсидії без­готівкові (на оплату житлово-комунальних послуг, товарів та послуг з охорони здоров' я, туристич­них послуг, путівок на бази відпочинку, послуг транспорту і зв' язку) - 1,2% [8, с. 232]. Причо­му питома вага соціальних трансфертів, наданих готівкою, у структурі сукупних ресурсів міських домогосподарств становила 21,6% (сільських -

26,6%) [8, с. 236].

Розмір допомог, пільг, субсидій та компенса­ційних виплат, наданих готівкою одному домо-господарству в місяць, становив у 2007 році 42,00

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6