Інновації як основа розвитку металургійної промисловості України

13 березня 1995 р. підприємство було пере­творене в акціонерне товариство. З цієї миті по­чався новий історичний період з орієнтацією на ринок і постійним посиленням конкурентоспро­можності, перш за все за рахунок впроваджен­ня нових технологій і сучасного ливарного ус­таткування. У 2004 р. на підприємстві встанов­лена 3-я формувальна лінія фірми «Кшпкеї-\vagner» (Німеччина) з річним обсягом випуску середнього і дрібного литва 36 тис. тонн. Після запуску її в експлуатацію потужність підприєм­ства по виробництву сталевого литва склала 136 тис. тонн в рік [2].

У квітні 2008 р. ЗАТ "СКМ", холдингова ком­панія найбільшої в Україні фінансово-промисло­вої групи "Систем Кепітал Менеджмент" (До­нецьк), вийшли із складу акціонерів ВАТ "Кре­менчуцький сталеливарний завод" (КСЗ), про­давши 19,41%-ий пакет акцій підприємства. По­купцями цього пакету виступили фінансово-про­мислова група "ТАС" (Київ) і компанії, близькі до акціонерів "Приватбанку" (Дніпропетровськ). Як повідомлялося, групи "ТАС" і "Приват" ста­ли основними акціонерами КСЗ, унаслідок чого на зборах акціонерів, що відбулися 28 квітня 2008 р., змінилося керівництво заводу: Сергій Тигипко і Ігор Коломойський стали консолідо­ваними власниками 95% акцій компанії. Вихо­дячи із заяв Сергія Тигипка про можливе ство­рення вагонобудівного холдингу, до якого увій­дуть Крюківський вагонобудівний завод і "Дніпровагонмаш", Кременчуцький сталеливар­ний завод буде аналогом "Азовелектросталі" в "Азовмаші", гарантовано забезпечувати вагон­ним литвом обидва профільні заводи.

Враховуючи хронічно незадоволений попит і значні проблеми з браком вантажних вагонів в Україні і Росії, потужності сталеплавильного за­воду будуть завантажені повністю в найближчих п'ять років, і проблем зі збутом явно не передба­чається. У структурі металургійного виробницт­ва компанії 92% - це литво для вагонобудування, 5% - для автомобілебудування, 3% - інші види продукції, що переважно реалізуються на експорт. Доля вагонобудівного литва збільшуватиметься. Цей факт є безперечним плюсом - продукція за­воду майже на 100% орієнтована на задоволення внутрішнього попиту. Також це свідчить про істот­ну незалежність чистого доходу і особливо при­бутку компанії від динаміки цін на сталь на світо­вому ринку, від якої істотно залежать всі вітчиз­няні металургійні гіганти. Тобто, зниження цін на сталь не вплине негативно на прибутковість робо­ти заводу. У останні два роки підприємство про­являє високу динаміку зростання з практично подвійним приростом чистого доходу при незнач­ному зниженні чистої рентабельності продажів з 4,5% до 4,2%, що є середнім рівнем для мета­лургії. КСЗ в 2007 р. збільшив виробництво рідкої сталі на 66,5% — до 181,3 тис. т, випустивши 137,8 тис. т готової продукції, у тому числі 83,75 тис. т сталевого литва. За підсумками 2007 р. чистий прибуток підприємства зріс на 54,7% - до 36,67 млн грн.

Керівництво ВАТ «Кременчуцький сталеливар­ний завод» проголосило вартість і перелік приро­доохоронних заходів у 2008 р. ВАТ «КСЗ» витра­тив торік на природоохоронні заходи 21 млн. грн. Про це говориться в офіційному повідомленні підприємства. Найбільшими витратними справа­ми, куди були вкладені кошти, стали три проекти, спрямовані як на поліпшення якості виробництва, так і на зменшення обсягів викидів шкідливих речовин. Зокрема, металурги провели реконст­рукцію термопечі № 8, з її подальшим переходом на газ, на що планується витратити понад 5 млн. грн. На виконання проектних робіт з реконструкції газоочисних установок сталеплавильної печі було використано майже 2 млн. грн. Відповідно до зат­вердженого плану очікується, що цього року на підприємстві буде встановлений новий охолоджу­вач відпрацьованої формувальної суміші і систе­ма її подачі на ділянки з сумою витрат понад 10 млн. грн. Проте треба враховувати, що свої ко­рективи вносить світова економічна криза.

 

« Содержание


4


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я