Слід зазначити, що у реалізації технології інформаційної взаємодії є так звані «вузькі місця»: підготовка, збирання інформації з першоджерел, інформаційний обмін у системі «виконавець-замовник»; уніфікація збирання, обробки, передачі інформації (технічні, програмні засоби); визначення принципів побудови всієї системи збору та обміну інформацією; визначення порядку взаємодії всіх рівнів ієрархії системи у розв' язанні завдань планування наукових досліджень.
Варіанти інформаційної взаємодії учасників процесу можуть бути будь-які, але її результатом є формування бази даних з використанням засобів обчислювальної техніки та залученням загальних та прикладних програмних засобів. Слід зауважити, що процес автоматизації обробки даних в ході інформаційного обміну включає такі етапи [6]:
1. Збирання даних - процес накопичення даних на носії.
2. Введення даних в автоматизовану інформаційну складну технічну систему - процес перенесення даних з носія (паперового, електронного).
3. Упорядкування та систематизація даних відповідно із заданою схемою, основу якого утворює функція будь-якої особливої ознаки записів.
4. Злиття даних - об' єднання двох або декількох інформаційних потоків.
5. Інформаційний пошук - сукупність практичних і теоретичних методів виділення потрібної інформації з її великого масиву (на основі теорії алгоритмів або математичної логіки).
6. Обробка масивів - процес зміни складу масиву (доповнення, виключення інформації), змісту (значення) записів або структури (порядку розміщення).
7. Обмін інформацією між складними технічними системами та (або) зовнішніми носіями.
8. Виведення даних (результату) - процес перенесення інформації на зовнішні периферійні пристрої (принтер, плоттер).
Аналіз діючої структурної схеми інформаційної взаємодії ієрархічних ланок системи планування наукових досліджень у регіоні дає можливість констатувати, що вона здійснюється за слабоформалізованим варіантом, який характеризується передачею документів у слабоформал-ізованому вигляді (як правило, у форматі Excel або Word, у друкованому та електронному вигляді на дискеті, диску).
Спеціалізований варіант структурної схеми інформаційної взаємодії ієрархічних ланок системи планування наукових досліджень у регіоні характеризується застосуванням між рівнями ієрархії автономного комплексу програм збирання даних (АКПЗД), що підвищує достовірність та оперативність збору інформації, передачі її на нижчі рівні ієрархії системи. Такий комплекс (АКПЗД) забезпечує: формалізацію рутинних процедур у вигляді інструкцій, алгоритмів, програм; централізацію обробки даних та організацію раціонального використання технічних засобів, обчислювальних потужностей, кадрів; централізацію нормативно-довіднико-вої та нормативно-правової інформації; реалізацію принципу однократного введення з їх наступним багатоцільовим використанням; раціоналізацію документообігу, тощо. Слід зауважити, що в основі створення та впровадження АКПЗД у системі інформаційної взаємодії між рівнями ієрархії системи планування наукових досліджень повинна бути ієрархічна багаторівнева автоматизована система збору та обробки даних, яка відноситься до класу комп'ютерних систем, що базуються на спеціальних математичних моделях, реалізованих на комп' ютерах.
За умов відсутності сформованого інформаційного простору у сучасних умовах доцільним є створення такої організаційної структури на регіональному рівні, яка б забезпечила не лише вивчення наукового потенціалу регіону, а й узагальнила та визначила б комплекс регіональних проблем, що потребують розв' язання з урахуванням наявної ресурсної бази й визначених стратегічних пріоритетів регіонального розвитку. Розробка та застосування відповідного автономного комплексу програм збору даних забезпечить детальне вивчення наявного наукового потенціалу регіону з метою його максимального залучення у інноваційний процес, активізації науково-інноваційної діяльності, реалізації інноваційної моделі розвитку.
» следующая страница »
1 2 3 4 56 7