Засади інформаційного забезпечення управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону

6. Інформаційне забезпечення інноваційно-інве­стиційної діяльності має відображати зміни у ви­користанні та подальшому розвитку людського, природного, науково-технічного потенціалу регі­ону, відповідному спрямуванні інвестиційних по­токів та інституційних змін на його нарощування для задоволення потреб та настанов людини.

Важливою складовою інноваційно-інвестицій­ної діяльності регіону є організація наукової діяль­ності. Створення належного інформаційного за­безпечення наукової діяльності має сприяти по­вноцінному використанню наявного наукового по­тенціалу території, формуванню регіональної інно­ваційної системи, забезпеченню наукового суп­роводу регіонального розвитку, що, в свою чер­гу, сприятиме підвищенню якості прийняття уп­равлінських рішень щодо інноваційно-інвести­ційної діяльності регіону в цілому.

Комплексний аналіз наукових досліджень регі­онального спрямування (на національному, регіо­нальному, вузівському рівнях) свідчить про слабкість процесу планування наукового супроводу регіонального розвитку, який має такі особливості:

- процес планування наукових досліджень є достатньо складним та ітераціонним;

- у процесі планування задіяна значна кількість організацій; що являє собою багаторівневу ієрар­

хічну структуру, в якій органи регіонального уп­равління та місцевого самоврядування майже не задіяні та не мають суспільно значущої ролі;

- в процесі планування наукових досліджень циркулюють величезні потоки різнопланової вхідної та вихідної інформації, що потребує її по­дальшої обробки та аналізу;

- низький рівень оперативності та якості плано­вих та управлінських рішень не відповідає сучас­ним потребам та вимогам розвитку інформацій­ного суспільства.

Згадані проблеми певною мірою є результатом неузгодженості потреб у наукових розробках ре­гіонального спрямування та реального змісту та спрямованості наукової діяльності наявного інте­лектуального потенціалу, напрямів розвитку ство­рених наукових шкіл.

Зрозуміло, що нормальне функціонування інсти­тутів інтелектуальної власності (авторське та патен­тне право) є ефективним механізмом активізації на­укової діяльності, її спрямування на розв' язання всього комплексу соціально-економічних проблем розвитку. Досвід зарубіжних країн свідчить, що правове забезпечення інтелектуальної власності являє собою джерело суспільно-економічного роз­витку, суттєво впливає на формування майбутніх суспільних відносин, визначення цілей його розвит­ку та становлення соціальних цінностей. Разом з тим слід констатувати, що незавершеність інноваційних процесів (створення та впровадження інновацій, комерціалізація наукових досліджень) призводить до нераціонального використанні наявного наукового потенціалу територій. Повне використання науково­го потенціалу та наукової інфраструктури з метою залучення наявного інтелектуального ресурсу тери­торії у господарський обіг, організації наукових до­сліджень регіонального спрямування дає змогу підвищити якість прийняття управлінських рішень та забезпечити громадянам необхідні умови для твор­чої діяльності у регіональних, національних та над­національних науково-технічних проектах. Отже, об'­єктом наукових досліджень регіонального спряму­вання стає процес змін, або здатність регіону до са­морозвитку, відтворення, контроль дії зовнішніх та внутрішніх чинників життєзабезпечення регіональ­них підсистем, пошуки механізмів трансформації середовища життєдіяльності у відповідності з кри­теріями сталого розвитку.

З урахуванням вище викладеного зазначимо, що технологія підвищення інформаційної взаємодії усіх учасників процесу управління інноваційно-інвестиційною діяльністю регіону та підвищення якості процесу планування потребує не лише пе­ренесення цього процесу на регіональний рівень, а й створення єдиного автоматизованого інфор­маційного поля з можливістю двостороннього інформаційного обміну «замовник-виконавець», де у ролі «замовника» виступають регіональні органи влади та органи місцевого самоврядування, а у ролі «виконавця» - наукові організації, що утворюють науковий потенціал регіону. У реалізації двосторон­нього напряму інформаційного обміну важливим є систематизація двох потоків інформації: перший потік - «виконавець-замовник» - формується як результат вивчення можливостей регіонального на­укового потенціалу у розв' язанні проблем розвит­ку регіональної системи з урахуванням його наяв­них ресурсних можливостей; другий потік - «за-мовник-виконавець» - формується як результат уза­гальнення проблем та стратегічних завдань розвит­ку регіону з визначенням можливостей ресурсного забезпечення їх наукового супроводу та розв' язан-ня. Повнота інформаційного забезпечення цих двох інформаційних напрямів дасть змогу органам вла­ди оперативно реагувати на будь-які зміни в сис­темі. Нестача інформації, її втрата, несвоєчасність от­римання або затримання в обробці прирівнюються до втрати ресурсів (часу, матеріальних та ін.), а та­кож втрати наявних конкурентних переваг території. Відсутність певної інформації на певний час (наприк­лад, на момент розробки бюджету області) не дає змоги на офіційному рівні приймати правильне рішення щодо замовлення наукової продукції.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6 7