Розширення самостійності регіонів полягає в тім, що обсяг споживання національного доходу має залежати від продуктивної участі й кінцевих результатів роботи. Від них має повністю залежати також формування фінансів місцевого самоврядування регіону. Це досягається забезпеченням відповідності створюваного і спожитого національного доходу обсягам споживання і нагромадження в регіоні. Тоді процеси розподілу і перерозподілу національного доходу будуть поставлені у залежність від участі в його виробництві. Такий підхід до організації роботи господарського комплексу дозволить подолати утриманські настрої окремих регіонів щодо держави.
Концептуальні основи фінансової незалежності місцевого самоврядування полягають у оптимальному врахуванні інтересів держави, підприємницьких структур, населення і органів місцевого самоврядування. Разом з тим нічим не обмежена фінансова незалежність має таку саму негативну суть, як і надмірна централізація у використанні фінансових ресурсів.
Передусім необхідно забезпечити механізми фінансового вирівнювання. Основний мотив фінансового вирівнювання - це зменшення різниці в рівнях життя населення різних регіонів, забезпечення соціальної справедливості в територіальному аспекті.
Міжбюджетні відносини, як необхідна і загальнозначима складова державного регулювання регіонального розвитку, перебуває нині в україні на стадії подальшого становлення. З метою інтенсифікації цього процесу у напрямі сприяння економічному розвитку регіонів та подоланню соціальних диспропорцій необхідно вжити заходи адміністративного характеру (удосконалення нормативно-правової бази міжбюджетних відносин), так і здійснювати загальноекономічні трансформації на рівні держави і окремих територій. Такі заходи сприятимуть підвищенню ефективності відносин між державою та регіонами.
Висновки. Вдосконалення взаємовідносин між державним і місцевими бюджетами в україні є важливим питанням. Воно потребує чітко визначених заходів у розмежуванні доходів між ланками бюджетної системи, в закріпленні відповідальності за фінансування різних видів видатків. Тому необхідно підвищити зацікавленість як центральних так і місцевих органів влади в мобілізації загальнодержавних дохідних джерел. Потрібно забезпечити зменшення обсягу перерозподілу фінансових ресурсів через державний бюджет в частині вилучення коштів з окремих місцевих бюджетів, забезпечити надання дотацій тим бюджетам адміністративно- територіальних одиниць, де розмір мінімальних видатків перевищує обсяг власних та закріплених доходів. Розподіл доходів між рівнями влад є важливим методом розмежування дохідних джерел центрального та місцевих бюджетів.
З цією метою слід стимулювати зацікавлення місцевих бюджетів щодо розвитку їх економічного потенціалу, здійснювати інвестиційну підтримку різних регіонів україни, підвищити контроль власних доходів бюджетів адміністративно-територіальних утворень та чітко розмежувати й закріпити відповідальність учасників між бюджетних відносин щодо здійснення бюджетних повноважень. Адже створення належного механізму здійснення міжбюджетних відносин забезпечить ефективне використання фінансових ресурсів, вирівнювання можливостей реалізації на всій території країни мінімального рівня соціальних гарантій та створення умов для підвищення соціально-економічного розвитку територій.
Література
1. Бюджетний кодекс україни: [станом на 15 листопада 2004 р.]. - к.: велес, 2004. - 72 с. - (офіц.
Док.).
2. Фурдичко л., гайдис н. Міжбюджетні відносини в сучасних умовах // регіональна економіка. - к. - 2004. - № 2. - с. 225-229
3. Петкова л.о., задувайло л.м. удосконалення системи між бюджетних відносин у контексті адміністративно-територіальної реформи в україні // фінанси україни. - к. - 2006. - № 9. - с. 47-55
» следующая страница »
1 ... 252 253 254 255 256 257258 259 260 261 262 ... 293