Сутність підприємництва та тенденції його розвитку в Україні

50-53% ВВП, у Німеччині - 50-54%, Італії - 57­60%, Франції - 55-62% і у США - 50-52% [14].

Слід також звернути увагу на суттєве зменшен­ня чисельності працівників у розрахунку на одне українське підприємство. Одна з причин цього явища пояснюється тим, що в Україні відбуваєть­ся швидке зростання чисельності фізичних осіб -суб' єктів підприємницької діяльності (ФО-СПД), яке є не стільки реакцією на потреби зростаючої економіки, скільки наслідком внутрішньої орга­нізаційної перебудови сектора малого бізнесу. Така перебудова значною мірою є штучною, ос­кільки для здійснення видів діяльності, які за тех­нологією потребують більше 10 працівників, замість одного звичайного малого підприємства реєструються 2-5 ФО-СПД. Основна мета зазна­чених трансформацій - робота за спрощеними ре­жимами оподаткування, обліку та звітності. Отже, спостерігаємо типовий деформований прояв

підприємницької ініціативи, що прагне до макси-мізації підприємницького доходу за наявності кон­кретних зовнішніх обмежень.

В Україні існують тіньові структури, які лега­лізуються лише при необхідності отримання ліцензій на окремі види діяльності. Деякі робітни­ки великих підприємств займаються незаконним підприємництвом під "дахом" головної структу­ри. Зокрема, це стосується питань газопостачан­ня населення. При цьому створюються такі умо­ви, при яких легальний підприємець, який має ліцензію, витісняється з ринку. З метою оприхо-дування фінансів на короткий термін створюють­ся фіктивні підприємства. Має місце нецільове використання коштів позабюджетних фондів підтримки підприємництва, що створюються в регіонах України.

Не сприятиме легалізації бізнесу та розвитку підприємництва бажання української влади в умо­вах фінансової кризи поповнювати фонд гаран­тованих виплат по безробіттю за рахунок праців­ників та підприємств, що "тримаються на плаву". Така політика може призвести до збільшення кількості офіційно безробітних та соціально-еко­номічної напруги в державі. В Україні влада ство­рює умови, коли підприємцю вигідніше займати­ся нелегальним бізнесом і отримувати допомогу від держави як безробітному, ніж відкрито вести справи та нести додатковий матеріальний тягар в результаті корумпованості влади, її економічних дослідів над українським народом.

Спрямування підприємницької ініціативи не можна змінити агітацією чи пропагандою. У світі бізнесу все визначається економічною доцільні­стю, і якщо підприємець може досягти прийнят­них результатів з меншими зусиллями і меншим ризиком, він безперечно так і зробить. Наповнен­ня національного ринку товарами широкого вжит­ку вітчизняного виробництва неможливе без за­провадження на державному рівні комплексної програми заходів, спрямованих на створення еко­номічної зацікавленості підприємців у таких діях, які суспільство вважає за необхідні. Така програ­ма повинна включати три групи заходів: захисні, стимулюючі та обмежуючі.

На стан активності підприємницької діяльності здійснюють вплив як регулятори ринку, зокрема, конкуренція, так і фактори, що відносяться до механізму регулювання підприємницької діяль­ності.

До факторів, які сприяють розвитку підприєм­ництва, відносять:

- стабільність державної та соціальної політи­ки;

- пільговий податковий режим;

- впровадження інновацій;

- організацію спеціалізованих консультативних центрів і курсів;

- наявність системи захисту інтелектуальної власності;

- свободу творчості.

Підприємництво - основа динамічного еконо­мічного розвитку завдяки:

- організаційно-технологічній мобільності;

- високим темпам впровадження інновацій;

- активній конкурентній політиці;

- створенню нових робочих місць;

- швидкій реакції на потреби ринку;

- можливості держави отримувати доходи від їх оподаткування.

 

« Содержание

» следующая страница »
1 2 3 45 6