Сутність підприємництва та тенденції його розвитку в Україні

єнтирів. Погляди дослідників з цього приводу різні. Так, Й. Шумпетер [3] вважав, що "підприємець -це людина особлива", "прибуток для нього лише символ успіху". Для підприємця "головне - сту­пити на незвіданий шлях, далекий від усталених рішень" [3]. На думку Г.Л. Багієва, підприємниц­тво має своєю кінцевою метою не стільки прибу­ток, скільки неперервність процесу, пов' язаного з відтворенням попиту та задоволенням потреб індивідума або соціальної групи, суспільства в цілому [2]. Р. Хизрич стверджує, що "підприє­мець - це людина, яка витрачає на створення чо­гось нового необхідні час та сили, бере на себе весь фінансовий, психологічний і соціальний ри­зик, отримуючи у нагороду гроші та задоволення від досягнутого" [2]. М.З. Ільчиков основним імпульсом у підприємницькій активності вважає прагнення до збагачення, розуміючи під збагачен­ням не прагнення до накопичування, а розширен­ня можливостей, які дозволяють організувати життя відповідно до уявлень, що формуються на рівні свідомості [12]. В.Д. Базилевич основною метою підприємницької діяльності вважає макси-мізацію доходу в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об'єкт [3]. В.А. Кредісов проголошує, що підприємництво має "на меті от­римання надприбутку" [7].

Прагнення до отримання комерційного зиску є більш загальною та визначальною рисою підприє­мництва, ніж окремі способи забезпечення цього зиску - пошук привабливих сфер вкладення ка­піталу, комбінування чинників виробництва чи впровадження інновацій. Важко не погодитися зі спостереженням Р. В. Ішутіна, що підприємець змушений "займатися неперервним пошуком змін у потребах, у попиті кінцевого споживача на про­дукцію і послуги для задоволення цих потреб шляхом організації виробництва, орієнтованого на найкращі новації" для отримання прибутку, якщо інакше він його не отримає [11]. Якщо підприє­мець може отримати прибуток, не вкладаючи сили і кошти у вдосконалення виробництва, він це зро­бить. Для підприємця "орієнтація на кращі новації" є способом отримання прибутку в умовах, коли іншого шляху немає [11]. Непрямим підтверджен­ням цих висновків є поширення деформованих, спотворених форм підприємницької діяльності у країнах колишнього СРСР. Російський економіст Ю .В. Тарануха [10] стверджує, що "виникає відповідна культура підприємництва", яка спи­рається "на особисті зв' язки та бюрократичні ме­ханізми". Вчений вважає, що "підприємництво пов' язує завоювання конкурентних переваг не з реалізацією новаторської функції", а з залучен­ням "наявного адміністративного ресурсу" [10].

Усе вище сказане справедливе й для українсько­го бізнесу.

Господарський кодекс України містить таке визначення: "підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик гос­подарська діяльність, що здійснюється суб' єкта-ми господарювання (підприємцями) з метою до­сягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку" [13]. Схоже визначення ви­користано і у Цивільному кодексі Російської Фе­дерації.

Проведений аналіз основних функцій та орієн­тирів підприємницької діяльності дає змогу зро­бити висновок, що розуміння підприємництва як "особливої інноваційної форми бізнесу, яка у відповідних історичних і соціально-економічних умовах стає переважаючою, забезпечує економі­чну динаміку всьому суспільному відтворенню" [7], зараз в Україні є неправомірним. Обґрунту­вання на зразок "підприємництво - це стиль гос­подарювання, якому притаманні принципи нова­торства, антибюрократизму, постійної ініціативи, орієнтації на нововведення" [2], які досить поши­рені у вітчизняній науковій літературі, не витри­мують критики.

Надамо стислу характеристику підприємниць­кої активності в економіці України. Так, якщо в нашій державі на 10000 осіб населення припадає близько 66 малих підприємств, то у Великій Бри­танії - 460, у Німеччині - 370, Італії - 680, Франції - 350, США - 742 [14]. Ще більш суттєво відрізня­ються кінцеві показники діяльності малого бізне­су: в Україні частка малих підприємств у загаль­ному обсязі реалізованої продукції протягом ос­танніх шести років скоротилася з 8,1 до 4,8%, тоді як у Великій Британії малий бізнес створює

 

« Содержание


3


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я