Політична економія

—     вважється, що домашнє господарство може споживати всі споживчі блага, які на даний момент виробляються; ці блага уявляються нескінченно подільними і є повна інформація про їх споживчі властивості.

Споживач (домогосподарство) ставиться в умови економі­чного вибору: йому потрібно розподілити свої доходи між різними благами, що задовольняють його потреби. При прид­банні благ він повинен одержати набір максимальної корис­ності.

У мікроекономіці та макроекономіці детальніше розглядається споживацький вибір домогосподарства та споживання як макро- економічна категорія.

Тут ми зупинимось лише на найзагальніших поняттях, що характеризують домогосподарство як споживача вироблених у суспільстві благ.

По-перше, споживні витратидомогосподарств складаються з:

1.  Витрат на придбання товарів тривалого користування;

2.   Витрат на придбання товарів нетривалого користування;

3.  Витрат на послуги.

Про структуру витрат на особисте споживання домогоспо­дарств у США свідчить така таблиця:

Вид споживання	Процентне відношення до підсумку
Товари тривалого користування:	14
- автомобілі та запчастини	6
- меблі та побутове обладнання	5
- інші	3
Товари нетривалого користування:	32
- продукти харчування	17
- одяг та взуття	6
- бензин та мастильні матеріали	2
- паливо, вугілля	1
- інші	7
Послуги:	54
- житло	16
- утримання житла	6
- медичне обслуговування	13
- індивідуальні послуги	16
Усього	100

Як видно з таблиці, в розвинутих країнах більшу половину споживчих витрат домогосподарств становлять витрати на по­слуги.

По-друге, поведінка споживача (домогосподарства) на рин­ку визначається збігом його бажань із можливостями. Бажан­ня може бути описане так званою кривою байдужості, тобто лінією, що відображає набори товарів однакової корисності. Можливість може бути представлена так званою бюджетною лінією, яка відображає різні комбінації продуктів Х та У, що можуть бути придбаними споживачами за фінансового обсягу

Крива байдужості

Мал. 11.2. Рівновага споживача

його доходу за не- Бюджетна лінія            змінними цінами

товарів. Величи­на оптимального набору товарів знаходиться в точці дотику Е кривої байду­жості з бюджет­ною лінією (мал. 11. 2).

По-третє, при купівлі одного товару Х споживач (домогос- подарство) розподіляє свій доход І між витратами на придбан­ня певної кількості цього това-

I    _А                                             ру Х — Х₁ за ціною Р_х і витрата­

Мал. 11.3. Вплив змін цін товару Х на розміщення бюджетної лінії

ми на решту товарів: І = Х^ Р_х = С; таким чином, доход домо- господарства складається з двох доданків: І = Х • Р_х + С.

Тоді його бюджетна лінія має вигляд, поданий на мал. 11.3: точка А відповідає величині доходу І, яка не витрачається на придбання ніяких товарів.

Точка Б₀ відповідає кількості товару Х, яку споживач може придбати за весь свій доход І, тобто коли не буде купувати інших товарів. Лінія АБ₀ містить точки з координатами (Х₁; С), де Х₁ — кількість товару Х, яку споживач купує, а С — частина доходу для придбання решти товарів. Якщо ціна товару Х зменшується,

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 62 63 64 65 66 6768 69 70 71 72  ... 220