Закон «Про ціни й ціноутворення» не регулює детально правовий статус державних органів по контролю за цінами, права та обов’язки їх посадових осіб. Він лише містить норму, відповідно до якої державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов’язки і несуть відповідальність, передбачену Законом «Про державну службу в Україні», крім повноважень, передбачених п. 6-9 ст. 13 вказаного Закону [12].
Відповідно до чинного законодавства, державні інспекції з контролю за цінами мають право:
• здійснювати на підприємствах, незалежно від форм власності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів;
• одержувати від службових осіб у письмовій формі пояснення, довідки, відомості з питань, що виникають під час перевірок;
• вимагати від керівників та інших службових осіб підприємств усунення виявлених порушень законодавства про ціни;
• зупиняти операції підприємств за розрахунковими, валютними, іншими рахунками в банках у разі відмови проведенні документальної перевірки та в інших випадках, передбачених законом;
• накладати адміністративні штрафи на керівників та інших службових осіб підприємств за порушення державної дисципліни цін.
Закон зобов’язує господарюючих суб’єктів у встановленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення й застосування цін.
Відповідальність господарюючих суб’єктів за порушення державної дисципліни цін встановлено Законами України «Про ціни і ціноутворення» та Господарським Кодексом України, а також іншими актами законодавства, що діють на території України [2].
Так, вся необґрунтована одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад народних депутатів стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. У разі незгоди підприємства з рішенням державної інспекції з контролю за цінами воно може бути оскарженим до арбітражного суду.
У разі продажу товарів за цінами, нижчими від встановлених мінімальних, — фінансові санкції.
Посадові особи, винні у порушені порядку встановлення й застосування цін, притягуються до адміністративної відповідальності, яка визначена ст.165 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Державна інспекція з контролю за цінами на підставі проведених перевірок приймає рішення про застосування санкцій. Слід звернути увагу на те, що коли підприємство самостійно встановлює факт завищення (заниження) цін і сума необґрун- товано отриманої виручки до початку перевірки повернена споживачам або перерахована до бюджету, то така дія не розглядається як порушення державної дисципліни цін і штрафні санкції не застосовуються.
Реалізація сільськогосподарської продукції є одним з нагальних питань, що стоять перед національним сільськогосподарським товаровиробником. Суспільні взаємовідносини між сільськогосподарськими товаровиробниками і державою в особі її органів державного управління, що відають закупівлями хлібопродуктів, завжди були політично важливими, економічно складними і юридично істотними, особливо для се- лян-товаровиробників.
Питання належної організації збуту сільськогосподарської продукції мають важливе виробничо-господарське економічне значення як для виробників, так і для органів державного управління сільського господарства. Цим питанням приділена увага в правових актах, якими визначені повноваження органів державно-правового регулювання сільського господарства. Так, зокрема, це — Положення про Головне управління ринкових відносин, маркетингу та балансів продовольчих ресурсів Міністерства агропромислового комплексу України, яке затверджене наказом від 19 грудня 1997 р.
» следующая страница »
1 ... 64 65 66 67 68 6970 71 72 73 74 ... 111