Тема 8 Поняття та види мотивації.
1. Змістові концепції мотивації.
2. Процесійний підхід до мотивації.
3. Економічні мотиви діяльності людей.
4. Неекономічні методи мотивації.
5.Управління продуктивністю на основі мотивації.
6.Тест «Визначення ступеня мотивації досягнення».
1. Поняття та види мотивації
Мотивація - це процес створення системи умов або мотивів (motif - фр., збуджувальна причина, привід до тієї або іншої дії), які впливають на поведінку людини, спрямовуючи її в потрібний для організації бік, регулюючи її інтенсивність, межі, що змушує проявляти ретельність, старанність, наполегливість у справі досягнення цілей.
Мотиви можуть бути внутрішніми та зовнішніми; останні обумовлені прагненням людини володіти якими-небудь речами, які не належать їй або, навпаки, - уникнути такого володіння. Внутрішні мотиви пов’язані з отриманням задоволення від об’єкта, який людина вже має, і який вона бажає зберегти, або з не- зручностями, які приносить володіння ним, отже з бажанням вивільнитися.
Мотиви, які формуються в людини під дією багатьох зовнішніх та внутрішніх, суб’єктивних і об’єктивних факторів, «включаються» в дію під впливом стимулів (БҐітиІиз - лат., загострена палиця, якою в Римі поганяли тварин). Стимулами можуть виступати матеріальні речі, дії інших людей, надії, сподівання тощо.
Відомості про переваги різних форм мотивації
За змістом стимули можуть бути економічними та неекономічними. У свою чергу, останні поділяються на організаційні та моральні. Однак чіткої межі між ними не існує; на практиці вони тісно переплетені, обумовлюють одне одного, а найчастіше взає- мопроникні, так що їх просто неможливо розділити. Наприклад, підвищення в посаді та пов’язана з цим грошова винагорода дають можливість придбання не тільки яких-небудь додаткових матеріальних благ, але й поваги, пошани, слави.
Застосування стосовно до людини стимулів для впливу на її зусилля,старанність, винахідливість, ретельність, цілеспрямованість у справі вирішення завдань, які стоять перед організацією, і включення відповідних мотивів, називається стимулюванням.
Концепція стимулювання ґрунтується на тому, що будь-які дії підлеглого повинні мати для нього позитивні, негативні або нейтральні наслідки, в залежності від того, як він виконував роботу, яка була йому доручена. Намагаючись уникнути негативних наслідків, які можуть виникнути при відхиленні від заданих параметрів, або заслужити заохочення, він зберігає стабільність поведінки або змінює її в потрібний бік.
Співвідношення різноманітних мотивів, які обумовлюють поведінку людини, утворює її мотиваційну структуру, яка є досить стабільною, хоч і піддається цілеспрямованому формуванню, наприклад, у процесі виховання. У кожної людини мотиваційна структура індивідуальна і обумовлена множиною факторів: рівнем добробуту, соціальним статусом, кваліфікацією, посадою, ціннісними орієнтаціями тощо. Проілюструємо ці положення даними з таблиці, яка складена С.Віккестафосом і В. Герчиковим. У ній наведені відомості про віддання переваги тим чи іншим формам мотивації різними категоріями працівників управління (табл.9).
Дослідження свідчать, що за умови володіння достатніми ресурсами 20% людей взагалі не бажають працювати. Решта - 36% готові працювати за умови цікавої роботи; 36% - аби уникнути нудьги і самотності; 14% - через острах загубити себе; 9% - тому що праця приносить радість.
Таблиця 9
|
№ |
Менеджери |
Спеціалісти |
Службовці |
|
1. |
Оплата і премії |
Просування по службі |
Оплата і премії |
|
2. |
Просування по службі
» следующая страница » |