Тема 9 Контролювання як загальна функція менеджменту
План заняття 1. Поняття контролю, об’єкт, виконавець, наслідки та завдання. 2. Принципи контролю, його технологія та вимоги- критерії. 3. Внутрішній та зовнішній контроль.
4.Управління за відхиленнями.
1. Поняття контролю, об’єкт, виконавець, наслідки та завдання
Контроль у складі функцій менеджменту є протилежним полюсом щодо функції встановлення мети і логічним продовженням дій керівника: коли поставлена мета, то слід переконатися, чи можна її взагалі досягти. I хоч контроль є необхідним, однак він, як і влада, зумовлює передусім негативні емоції. Для багатьох людей контроль здебільшого означає обмеження, примус, відсутність самостійності, все те, що пов’язується в нашій свідомості з обмеженням прав особи. Внаслідок цього контроль належить до тих функцій управління, суть яких, як правило, розуміють неправильно.
Для визначення суті контролю необхідно відповісти на такі запитання:
1. Що контролюється (приблизно так: співробітник як особистість? Його методи праці? Результати його праці?).
2. Хто контролює і як контролює?
3. Які наслідки контролю?
Розглянемо можливі відповіді на ці запитання.
Об’єкт контролю. Емоційне напруження, яке несе в собі слово «контроль», є значною мірою наслідком того, що контролюються не результати діяльності, а в основному особистість. Якщо добуті результати не відповідають очікуваним, це часто стає приводом для перевірки не тільки самої праці, але й ставиться під сумнів сама особистість. Тому об’єктом контролю не може бути особистість. Керівник, який у ході перевірки виявив, що результати роботи не ті, які мають бути, і одночасно встановив, що це - наслідок невисокої кваліфікації співробітника, навряд чи знайде співчуття у цього співробітника. Навіть, якщо виключити особистість з контролю, все одно будуть дві можливості при перевірці: проконтролювати тільки результат праці або ще й шлях досягнення мети. З погляду психології управління, слід контролювати тільки результати. Інколи виникає потреба проконтролювати і шлях досягнення мети (методи праці). Це, насамперед, стосується тих випадків, коли некваліфіковане ставлення до процесу праці може призвести до збитків для підприємства чи для самого працівника.
Ефективність контролю залежить також від контролюючих інстанцій і застосованої ними техніки контролю. Питання про контролюючі інстанції - це перш за все питання про те, хто контролює: «свої» чи «чужі», начальник контролює підлеглих чи підлеглі контролюють самі себе. Отже, питання зводиться до самоконтролю чи контролю стороннього (контролю начальника).
Щодо техніки проведення контролю, то виникає питання, чи повинен співробітник знати про передбачуваний контроль. Наприклад, чи повинен касир знати, що у певний час буде проведена перевірка касових книг і готівки. Проблема полягає у тому, що дуже складно дати однозначну відповідь, не розглядаючи специфіку кожної конкретної ситуації і керуючись тільки етичними нормами, без будь-якого зв’язку з реальністю. Для ілюстрації можна навести такий приклад. Перевіряючи магазини торгової організації, один з інспекторів у своїй зоні завжди відмічає кращі результати, ніж інші. На запитання про те, чим це пояснюється, він відповів, що це результат його системи контролю, яка полягає в тому, що керівники магазинів завжди знають, коли слід чекати інспектора. На цей момент вони
наводять порядок у магазинах, а інспектор тільки відмічає позитивні моменти. Цю ситуацію можна трактувати по-різному. Крім того, при вирішенні питання про техніку контролю необхідно подумати про те, який контроль проводити: вибірковий чи суцільний. Тут також не можна дати ніяких загальних рекомендацій, крім тієї, що суцільний (тотальний) контроль слід проводити тільки там, де він безумовно необхідний.
» следующая страница »
1 ... 98 99 100 101 102 103104 105 106 107 108 ... 310