Основи аудиту

Мета аудиту

2.  Метою аудиту фінансової звітності є висловлення аудитором вис­новку про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів.

3.  Незважаючи на те що аудиторський висновок слугує основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може бути достатньою підста­вою для складення ним оцінки економічної стабільності підприємства в най­ближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва

Загальні принципи аудиту

4.  Під час аудиту необхідно дотримуватися вимог «Кодексу профе­сійної етики аудиторів України», затвердженого Аудиторською палатою України.

Аудиторам слід дотримуватися таких етичних принципів:

•  об’єктивності і незалежності;

•  професіоналізму і компетентності;

•  конфіденційності

•  контролю роботи, що виконується особами, які залучаються до ауди­торської перевірки, планування роботи.

5. Аудитор зобов’язаний надавати аудиторські послуги відповідно до вимог Закону України «Про аудиторську діяльність» та затверджених Аудиторською палатою України національних нормативів аудиту в Ук­раїні і всіх офіційних роз’яснень Аудиторської палати України щодо ок­ремих їх положень.

6.  Планування і надання аудиторських послуг аудитор має здійсню­вати з певною часткою професійного скептицизму, враховуючи, що зав­жди можуть існувати обставини, котрі призводять до перекручень фінан­сової звітності за окремими важливими параметрами. Наприклад, ауди­тор повинен шукати підтвердження заявам керівництва, припускаючи, що вони можуть бути неправильними.

Масштаб аудиту

7. Термін «масштаб аудиту» належить до термінів, пов’язаних з вико­нанням процедур аудиторської перевірки, необхідних за певних обставин для досягнення мети аудиту. Процедури, котрі необхідні для проведення аудиту, повинні визначатися тільки аудитором з урахуванням Національ­них нормативів аудиту, вимог законодавства України або згідно з попе­редньо узгодженими умовами проведення аудиторської перевірки та ви­могами до них.

Обґрунтована гарантія

8. Відповідно до Національних нормативів аудит передбачає забезпе­чення обґрунтованої, але не абсолютної гарантії того, що звітність, яка офіційно оприлюднюється, загалом не містить у собі істотних перекру­чень. Обґрунтована гарантія — це процес збирання доказів, необхідних аудиторові для підготовки висновку про те, що загалом немає істотних перекручень у звітності. Обґрунтована гарантія стосується всього проце­су аудиту.

9.                                         Незважаючи               на це, існують причини, котрі заважають аудиторові виявити істотні неточності та перекручення, а саме:

•  використання тестів під час перевірки;

•  обмежувальні фактори, притаманні всім системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад, можливість змови посадо­вих осіб);

•  той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше пере­копувальний, ніж остаточно стверджувальний характер.

10.  Під час підготовки аудиторського висновку важливе значення має ставлення аудитора до таких моментів:

а)  збір необхідних свідоцтв про об’єкт аудиту з метою визначення характеру аудиту, терміну його проведення і масштабу аудиторських про­цедур;

б)  підготовка висновків на основі зібраних свідчень.

11.  Деякі обмежувальні фактори також можуть вплинути на дос­товірність існуючої інформації, на основі котрої буде підготовлено вис­новок щодо окремих аспектів звітності підприємства (наприклад, щодо операцій між спорідненими сторонами). У зв’язку з цим у деяких Націо­нальних нормативах аудиту передбачені відповідні процедури, які дос­татньою мірою забезпечують доказовість таких операцій, тобто наводиться приклад обставин, які посилюють ризик істотного перекручення звітності підприємства.

 

« Содержание


 ...  165  ... 


по автору: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

по названию: А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я