Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір залежить від масштабів об'єкта оподаткування. Вони сприяють такому розподілу податкового тягаря, при якому більше платять ті члени суспільства, що мають вищі доходи. Це найсправедливіший принцип оподаткування. Але він пов'язаний зі складним механізмом стягнення податків, оскільки виникають проблеми обліку об'єкта оподаткування й ухилення від сплати. Тому податкова система не може обмежуватись тільки прямими податками.
Прямі податки поділяються на дві групи: особисті й реальні. При особистих первинним явищем виступає платник, а вторинним — об'єкт оподаткування; при реальних — навпаки. Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника, їхніми видами є: прибутковий, подушний (в Україні не справляється), майновий, на спадщину і дарування (в Україні справляється через систему державного мита). Через прибутковий податок встановлюється пряма залежність між доходами платника і його платежами в Державний бюджет. Залежно від платника розрізняють два види прибуткового податку: з фізичних і з юридичних осіб.
Прибутковий податок з фізичних осіб стягується з особистих доходів громадян (заробітної плати, персоніфікованого прибутку підприємців і т. ін.). Податок з юридичних осіб справляється із загального доходу підприємства, у формі якого виступає прибуток. Використання одночасно цих двох видів прибуткового податку дає можливість охопити оподаткуванням увесь створений валовий доход, який включає заробітну плату і прибуток, і регулювати фінансовими методами співвідношення між ними. Співвідношення між цими податками визначається пропорціями розподілу валового доходу між фізичними і юридичними особами. В країнах із розвинутою економікою у створеному валовому доході переважають індивідуальні доходи, тому й частка прибуткового податку з фізичних осіб значно вища. Податок з юридичних осіб має підпорядковане (але не другорядне) значення. Маючи незначну питому вагу у доходах бюджету, він використовується як важіль регулювання економіки.
Стягнення прибуткового податку може здійснюватись за двома системами: шедулярною і глобальною. При ше- дулярній системі оподаткування провадиться окремо з кожного виду доходів. Глобальна система передбачає оподаткування сукупного доходу. В практиці також застосовується комбінування цих двох систем (наприклад, в Україні оподаткування фізичних осіб провадиться спочатку при отриманні доходів — з кожного їх виду окремо, а потім сума податку перерозраховується за сукупним річним доходом).
Прибутковий податок має як переваги, так і недоліки. Головною його перевагою є те, що рівень оподаткування ставиться у пряму залежність від джерела сплати податків — доходу. Разом з тим, для реалізації цього принципу справедливості велике значення має підхід до встановлення шкали ставок (пропорційних, прогресивних чи регресивних). При використанні прогресивних велику роль відіграє рівень прогресії — помірний чи високий.
Серед недоліків прибуткового оподаткування особливо виділяються труднощі, пов'язані з обліком об'єкта оподаткування. Першу проблему становлять приховування доходів і ухилення від сплати податку. Друга проблема пов'язана з обліком доходу як об'єкта оподаткування і полягає у встановленні порядку визначення доходу. Доход — сальдова величина, і його розмір залежить від системи розмежування витрат. При зміні цієї системи буде отримана інша величина доходу (прибутку), хоча об'єктивно ні сума доходів, ні сума витрат не змінюються.
Прибутковий податок має велике значення для регулювання економіки, яке може провадитись через диференціацію ставок і пільгове оподаткування.
Подушний податок — історично відмираюча форма оподаткування, хоча уряд М. Тетчер робив спроби запровадити його наприкінці 80-х років у Великобританії. Цей податок встановлюється персонально для фізичної особи незалежно від її доходів чи майна. Він має стимулюючі властивості, адже для того, щоб сплатити його, необхідно працювати і отримувати доход. За умов застосування подушного оподаткування податковий тягар рівномірно розкладається на членів суспільства, не створюючи обмежень у стимулі до праці. Але для цього потрібні такі умови, як ценз прописки, що обмежує свободи громадян і заважає міграції робочої сили. Останнє досить суттєве для сучасного ринку праці.
» следующая страница »
1 ... 20 21 22 23 24 2526 27 28 29 30 ... 69