Операційний менеджмент

Місце виконання роботи

У закритому приміщенні, на повітрі, висоті тощо

Зміст роботи

Індивідуальне, групове (бригадне)

Ступінь механізації та автоматизації

Автоматизоване, механізоване, ручної роботи

Кількість устаткування

Багатомашинне, одномашинне

Рухомість

Стаціонарне (постійне), пересувне (маршрутне, зональне)

Час функціонування

Постійне, тимчасове

Кількість змін

Однозмінне, двозмінне та ін.

Таблиця 8.1

Організація робочого місця — це створення певного комп­лексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці.

При вирішальній ролі знарядь праці вихідним моментом в організації робочого місця є предмет праці. Залежно від харак­теру (маси, габаритних розмірів, вимог до якості та ін.) проек­тується технологічний процес із вказівкою на вид і характер знарядь праці (машини, устаткування, інструменту, пристроїв), тобто визначається наперед устаткування та оснащення робо­чого місця. Знаряддя і характер предметів праці й собі зумов­люють планування (площі, розміщення елементів робочого місця тощо). Кількість, повторюваність, маса, габаритні розм­іри предметів праці, особливості знарядь праці також визнача­ють систему і форму обслуговування. У той же час характер і розміщення засобів і предметів праці повинні узгоджуватися з вимогами головної продуктивної сили — людини, з її можли­востями приводити в рух і використовувати речові елементи процесу праці без шкоди для організму.

До основних заходів, які становлять зміст робочих місць, належать: раціональна спеціалізація, правильне освітлення,

розташування устаткування, оснащення, предметів праці, за­ходи щодо обслуговування, створення комфортних умов. Ос­новні вимоги до організації робочих місць такі: на робочому місці постійно повинно знаходитись усе необхідне для безпе­ребійної і високоякісної праці, не має бути нічого зайвого, ро­бітник не повинен почуватися скуто при виконанні будь-яко­го необхідного трудового руху і в той же час не робити зайвих рухів.

Планування робочого місця — це просторове розміщення засобів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропо­метричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини. Робоче місце можна розділити на дві зони: зону для праці (основна) і зону підходу (допоміжна). Обидві зони мають однакове значення для організації робочого місця і на­зиваються внутрішнім плануванням. Зовнішнє планування — розташування робочого місця відносно інших місць — визна­чається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт.

Загальні вимоги до робочого місця такі: розмір робочої зони повинен давати змогу без перешкод і зручно виконувати робо­ти; виключення можливості травмування; бажано щоб устат­кування розміщувалося в полі зору робітника і було доступним для постійного нагляду за ходом технологічного процесу; ос­новне і допоміжне устаткування розташовується так, щоб був вільний доступ при його обслуговуванні; предмети постійного користування повинні перебувати у зручному для користуван­ня стані; оснащення та устаткування постійного користуван­ня, предмети праці розташовуються з урахуванням антропоме­тричних і фізіологічних даних людини; предмети тимчасового користування розміщуються в спеціально відведених місцях, щоб вони не заважали основній роботі.

Аналізувати планування робочого місця треба, йдучи від загального до часткового, і розпочати з загального плану (зовнішнє планування), а потім перейти до деталей. Наочне уявлення розташування устаткування, оснащення допоміжних механізмів і предметів праці дає змогу накреслити план робо­чого місця. Доцільність планування можна встановити, якщо порівняти її з типовими проектами, з потоками руху деталей і визначити маршрути руху робітника.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 41 42 43 44 45 4647 48 49 50 51  ... 108