Облік і аудит. Термінологічний словник

позичені фінансові кошти інвесторів (облігаційні позики, банківські та бюджетні кредити);

залучені фінансові кошти інвесторів (кошти, отримані від реалізації акцій, паїв);

бюджетні інвестиційні асигнування;

кошти позабюджетних фондів;

безоплатні внески, пожертви юридичних осіб і громадян;

кошти страхових компаній.

Використання того чи іншого джерела та їх структура в загальному обсязі капітальних вкладень залежать від обсягів будівництва, термінів окупності витрат, а також відтворювальної структури капітальних вкладень.

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБІГОВИХ КОШТІВ - власні та прирівняні до них кошти, кредити банків, кредиторська заборгованість, що використовуються для створення фонду обігових коштів підприємства.

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ - сукупність джерел формування додаткової потреби в капіталі на майбутній період для забезпечення розвитку підприємства. Ці джерела поділяються на зовнішні та внутрішні, власні та позикові.

Зовнішні джерела формування власних фінансових ресурсів: залучення додаткового акціонерного чи пайового капіталу; безоплатно надана фінансова допомога; безоплатно отримані матеріальні чи нематеріальні активи тощо.

Зовнішні джерела залучення позикових коштів: банківський кредит; податковий фінансовий кредит; випуск облігацій підприємства; товарний кредит тощо.

Внутрішні джерела формування власних фінансових ресурсів: прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства; амортизаційні відрахування від належних підприємству основних фондів і нематеріальних активів тощо.

Внутрішні джерела залучення позикових коштів: приріст заборгованості з оплати праці; приріст заборгованості в розрахунках з бюджетом та позабюджетними фондами; приріст заборгованості в розрахунках за страхування; приріст іншої внутрішньої кредиторської заборгованості підприємства.

Класифікацію джерел фінансування ілюструє наведений нижче рисунок.

 

ДИВЕРСИФІКАЦІЯ (від лат. Шуєгвш - різний і Гаееге - робити) - розширення сфер діяльності підприємства, номенклатури (асортименту) його товарів і послуг, а також використовуваних ним фінансових інструментів з метою мінімізації рівня господарських ризиків.

ДИВІДЕНД (від лат. сііуїсіеікіііііі - те, що підлягає розподілові) - 1) частина чистого прибутку акціонерного товариства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів відповідно до частки їх участі у власному капіталі товариства. Д. зі звичайних акцій залежать від суми прибутку акціонерного товариства. З привілейованих акцій Д. сплачують у заздалегідь встановленому розмірі як твердий процент від їхньої номінальної вартості;

2)    платіж, здійснюваний юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв’язку з розподілом частини прибутку цього емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До Д. прирівнють також платіж, що його здійснює державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку такого підприємства. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування Д.;

3)   доходи, отримувані суб’єктом оподаткування згідно з корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як проценти на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком доходів, отриманих від інших видів цінних паперів, від їх продажу, а також доходів від операцій з борговими зобов’ язаннями та вимогами).

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 90 91 92 93 94 9596 97 98 99 100  ... 396