Облік і аудит. Термінологічний словник

 

За видами господарської діяльності підприємства, які зумовлюють грошові надходження, Н.п.г. поділяють на:

грошові надходження від операційної діяльності, до яких належать надходження грошових коштів від покупців за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) - це надходження від основної діяльності; грошові надходження від операційної оренди, від операційних курсових різниць, від продажу оборотних активів (запасів сировини, матеріалів, палива тощо) - це надходження від іншої операційної діяльності;

грошові надходження від фінансової діяльності, які об’єднують надходження грошових коштів від розміщення акцій власної емісії та інших операцій, що збільшують власний капітал підприємства; надходження грошових коштів внаслідок боргових зобов’язань підприємства (позик, векселів, облігацій, інших короткотермінових і довготермінових зобов’язань, не пов’язаних з операційною діяльністю);

грошові надходження від інвестиційної діяльності, які охоплюють: грошові надходження від реалізації фінансових інвестицій (від продажу акцій або боргових зобов’язань інших підприємств, а також часток у капіталі інших підприємств; грошові надходження від реалізації необоротних активів та майнових комплексів (дочірніх підприємств, інших господарських одиниць); відсотки, отримані за фінансові інвестиції в боргові цінні папери та за передані у фінансову оренду необоротні активи; дивіденди, отримані на придбані акції або частки капіталу інших підприємств тощо.

Грошові надходження від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства поділяють на дві основні групи. До першої групи належать грошові надходження від звичайної діяльності, тобто від будь-якої основної діяльності підприємства, а також від операцій, що її забезпечують або зумовлені нею. До другої групи належать грошові надходження від надзвичайних подій в операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності - страхові відшкодування та покриття втрат від надзвичайних подій тощо.

За масштабами обслуговування господарського процесу вирізняють грошові надходження: підприємства загалом; окремих структурних підрозділів (центрів відповідальності) підприємства; від окремих господарських операцій.

За методом обчислення обсягу грошових надходжень вирізняють: валові грошові надходження - сума всіх надходжень грошових коштів на підприємство за певний період часу; чисті грошові надходження - перевищення суми грошових надходжень над грошовими видатками за певний період.

За процесом формування вирізняють: регулярні грошові надходження - це постійні (з фіксованими інтервалами) надходження грошових коштів протягом звітного періоду (грошові надходження від продажу продукції, кредитна лінія, цільове фінансування тощо); дискретні грошові надходження - надходження грошових коштів від виконання разових господарських операцій у звітному періоді (грошові надходження від продажу зайвого майна, отримання благодійної допомоги тощо).

НАДХОДЖЕННЯ ПОЗАРЕАЛІЗАЦІЙНІ - надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні фонди, нематеріальні активи, продукцію допоміжних та обслуговувальних виробництв), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості з позик, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного фонду, платежі за надання в лізинг (оренду) майна, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

НАКАЗ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ - внутрішній документ підприємства, яким оформляють обрану сукупність принципів, методів і процедур, що їх використовують для складання та подання фінансової звітності. Наказ може мати такі розділи: нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку; техніка бухгалтерського обліку; організація бухгалтерського обліку. У першому розділі наказу висвітлюють нормативну базу, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими слід керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінювання необоротних активів, термін їх функціонування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінювання запасів і транспортно- заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку. У другому розділі наказу затверджують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообігу, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан і розвиток комп’ютеризації облікових робіт. У третьому розділі, пов’язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів тощо.

 

« Содержание

» следующая страница »
1  ... 217 218 219 220 221 222223 224 225 226 227  ... 396