КАЛЬКУЛЮВАННЯ НЕПОВНИХ ВИТРАТ - метод калькулювання собівартості, за яким частку непрямих витрат (адміністративних і витрат на збут) не відносять до собівартості продукції, а вважають витратами періоду. У процесі визначення операційного прибутку ці витрати за певний термін віднімають від виторгу за цей термін. Прикладом методу К.н.в. є так званий метод «директ-кост».
КАЛЬКУЛЮВАННЯ ПОВНИХ ВИТРАТ - метод калькулювання собівартості, за яким всі виробничі витрати (прямі матеріальні витрати, пряма заробітна плата, змінні та постійні накладні витрати) відносять на собівартість продукції.
КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ - обчислення в грошовому вимірі витрат на виробництво та реалізацію одиниці продукції (робіт, послуг) та структури цих витрат. Основними елементами процесу К.с. є: вибір об’єкта калькулювання; визначення повноти калькулювання собівартості (виробничої, маржинальної чи повної собівартості); формування системи обліку, який забезпечує калькулювання собівартості (в розрізі окремих статей, на одиницю продукції в натуральному вимірнику тощо); розподіл витрат на виробництво і реалізацію продукції на прямі та непрямі; віднесення прямих витрат на конкретний вид продукції; розподіл непрямих витрат по конкретних видах продукції; визначення суми виробничої чи повної собівартості. Розрізняють калькулювання нормативної, (планової) та фактичної собівартості (див. Методи калькулювання собівартості продукції).
КАЛЬКУЛЯЦІЙНА ОДИНИЦЯ - див. Одиниця калькуляційна.
КАЛЬКУЛЯЦІЙНА СТАТТЯ - див. Стаття калькуляції.
КАЛЬКУЛЯЦІЙНИЙ РАХУНОК - див. Рахунок калькуляційний.
КАЛЬКУЛЯЦІЙНІ ВИТРАТИ - див. Витрати калькуляційні.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ (від лат. еакціагіо - рахунок, підрахунок) - 1) форма калькуляційного листа, в якому розраховують (калькулюють) собівартість робіт (продукції, послуг) за встановленими статтями витрат;
2) один з елементів методу бухгалтерського обліку.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЗВІТНА - калькуляція, що містить інформацію про величину, склад і структуру фактичної собівартості придбання, виробництва чи реалізації одиниці продукції, робіт, послуг у зіставленні з плановими чи нормативними даними. К. з. дає змогу визначити економію чи перевитрати порівняно з плановою калькуляцією.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ НОРМАТИВНА - калькуляція, складена за нормативами витрат матеріальних, трудових, технічних та фінансових ресурсів на виробництво одиниці продукції, робіт чи послуг.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ ПЛАНОВА - калькуляція, яку розробляють з метою обчислення планових витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ ПРОВІЗОРНА (ПОПЕРЕДНЯ) - калькуляція, складена за певний час до закінчення звітного періоду на підставі фактичних даних щодо витрат та обсягу виробництва продукції за попередній термін та очікуваних витрат і обсягу виробництва продукції до закінчення звітного періоду. Інформацію таких калькуляцій використовують для визначення очікуваних фінансових результатів звітного періоду та планування результатів наступного періоду.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ ОДИНИЦІ ПРОДУКЦІЇ - розрахунок прямих і непрямих витрат на одиницю продукції. Непрямі витрати у калькуляції враховують за часткою певної продукції у виробничій програмі підприємства.
КАЛЬКУЛЯЦІЯ ФАКТИЧНА - калькуляція, яка містить інформацію про фактичні (зокрема й непродуктивні) витрати на виробництво та реалізацію продукції.
КАМБІО (від італ. cambio - розмін) - борговий лист, боргове зобов’язання, вексель.
КАМБІСТ (від італ. cambista - міняйло) - 1) особа, що здійснює вексельні операції;
2) фахівець з валютних операцій.
КАМЕРАЛЬНА ПЕРЕВІРКА - див. Перевірка камеральна (попередня).
«КАНІКУЛИ» ПОДАТКОВІ - певний період часу, на який платника податків звільняють від сплати одного чи декількох податків. Є одним з видів податкових пільг, що їх надають здебільшого новоствореним підприємствам чи з метою стимулювання інвестиційної діяльності підприємств, освоєння нової продукції, експортних операцій тощо.
» следующая страница »
1 ... 151 152 153 154 155 156157 158 159 160 161 ... 396